Компанія Ferrexpo, яка виробляє продукцію на Полтавському та Єристівському гірничо-збагачувальних комбінатах, залучила близько 100 мільйонів доларів США через розміщення нових звичайних акцій. Залучені кошти допоможуть відновити виробництво на підприємствах.
Про це у компанії повідомили 4 вересня.
Хто інвестував у Ferrexpo
Із залучених близько 100 мільйонів доларів 50 мільйонів доларів інвестував уродженець Полтави Андрій ВеревськийАндрій Веревський — український бізнесмен, засновник агрохолдингу Kernel та колишній народний депутат України. Він народився 25 липня 1974 року в Полтаві. У 1990-х роках працював у полтавських компаніях, пов'язаних із зерновим бізнесом. У 2004 році на базі кількох аграрних підприємств було створено Kernel, який згодом став одним із найбільших агрохолдингів України.Веревський також був народним депутатом чотирьох скликань — IV, V, VI та VII. У Верховній Раді працював, зокрема, у комітетах з питань фінансів і банківської діяльності та аграрної політики., власник агрохолдингу Kernel.
Ще майже 50 мільйонів доларів забезпечить найбільший акціонер Ferrexpo — компанія Fevamotinico S.a.r.l.Fevamotinico S.a.r.l. — це люксембурзька компанія, яка є найбільшим акціонером міжнародної залізорудної групи Ferrexpo plc із часткою близько 49,3%
Компанія розмістила 448,8 мільйона нових акцій за ціною 16,5 пенса за акцію. Загалом розміщення та підписка мають забезпечити їй близько 100 мільйонів доларів валового доходу.
На що Ferrexpo планує витратити кошти
За інформацією Ferrexpo, нове фінансування має зміцнити фінансове становище компанії та допомогти відновити виробництво на українських підприємствах, зокрема і на Полтавщині. Компанія виробляє залізорудну продукцію на Полтавському та Єристівському гірничо-збагачувальних комбінатах, які тимчасово призупинили свою роботу.
Також компанія планує відновити експорт залізорудної продукції європейським та іншим міжнародним клієнтам.
Крім цього, гроші мають дозволити профінансувати відкладені витрати, необхідні для подальшого збільшення виробництва.
У Ferrexpo зазначили, що відновлення роботи підприємств також має допомогти зберегти тисячі робочих місць.
Що відомо про призупинення роботи ГЗК на Полтавщині
Через тривале обмеження виробничих потужностей Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати стали збитковими. Станом на березень 2026-го працювала лише одна з чотирьох ліній виробництва. Про це Суспільному розповідав раніше голова профспілки ПрАТ «Полтавський ГЗК» Дмитро Вінівітін.
Серед причин, зокрема, неповернення ПДВ понад рік через зв'язок із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго, блокування морських портів, відключення світла, втрата частини ринку збуту та судові спори.
Податок на додану вартість міг би частково нівелювати збитки, завдані комбінату наслідками російської агресії. Його держава повертає підприємствам, які експортують продукцію, яка вироблена із закупленої в Україні сировини. Але компаніям групи Ferrexpo у поверненні ПДВ представники Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби відмовляють.
Відмови податкової повертати ПДВ підприємство оскаржує в суді. Так, Ferrexpo виграла судову справу щодо відмови у відшкодуванні за лютий 2025 року на суму близько 230 мільйонів гривень. Але грошей комбінати досі не отримали. Оскільки розгляд таких спорів потребує часу, представники Ferrexpo просять державу відновити автоматичне повернення ПДВ.
Як повідомляв Суспільному голова профспілкової організації Дмитро Вінівітін, нині на ГЗК разом з підрядниками працюють близько 10 тисяч робітників. Населення Горішніх Плавнів зараз — близько 60 тисяч. Отже, на гірничо-збагачувальному комбінаті працює практично кожен шостий житель міста.
Наслідки від дефіциту надходжень до місцевого бюджету в Горішніх Плавнях очікують уже в другому півріччі 2026-го, повідомляв раніше міський голова Дмитро Биков.
Наприкінці липня 2026 року керівництво Полтавського ГЗК попереджало про можливе повне призупинення роботи підприємства. Серед причин називали неповернення державою понад 3,8 мільярда гривень ПДВ, ускладнення експорту через російські атаки на морську інфраструктуру, падіння світових цін на залізорудну продукцію та дефіцит обігових коштів.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
