Марія Башкірцева — художниця, співачка та авторка всесвітньо відомого щоденника, чиє ім'я стоїть поряд із найвидатнішими митцями XIX століття. Попри те, що більшу частину життя вона провела в Європі, її коріння та ідентичність тісно пов'язані з Полтавщиною.
Про життєвий шлях дівчини з далекого полтавського села, її боротьбу за визнання та українське походження у подкасті "Стара Полтава" розповіла директорка Диканського історико-краєзнавчого музею імені Дмитра Гармаша Наталія Дзюба.
Походження та дитинство на Полтавщині
Марія Башкірцева народилася 23 листопада 1858 року в селі Гавронці поблизу Диканьки у дворянській родині. Її мати, Марія Бабаніна, була випускницею Полтавського інституту шляхетних панн, а батько Костянтин Башкірцев — предводителем полтавського дворянства.
Через складні стосунки батьків Марія з дворічного віку виховувалася в родині матері. З дитинства вона мала слабке здоров'я, тому родина багато подорожувала Європою, зрештою зупинившись у французській Ніцці.
"Доля Марії Башкірцевої — це одна з найромантичніших і водночас одна з найтрагічніших сторінок історії мистецтва навіть всього світу. Її життя промайнуло, як отой метеорит: зірочка спалахнула на небосхилі і згасла", — зазначає Наталія Дзюба.
Історія створення щоденника
Свій щоденник Марія почала писати у 13 років французькою мовою. Це понад 100 зошитів, які згодом склали 16 томів автентичного тексту. У ньому дівчина описувала свої думки, прагнення слави та аналізувала навколишній світ.
За словами Наталії Дзюби, Башкірцева писала щоденник спочатку для себе, а згодом — для людей:
Вона говорила: "Щоденник читайте, люди добрі, і навчайтесь. Цей щоденник — найцікавіше з усього, що було, є і буде написане. Адже тут оголена душа, а це завжди цікавий людський документ".
Перша жінка у Луврі: визнання Марії Башкірцевої
Марія мала надзвичайний вокальний талант: три октави без двох нот, і їй пророкували майбутнє оперної діви. Проте через хворобу (туберкульоз) вона почала втрачати голос, а згодом і слух. Це змусило її повністю присвятити себе живопису.
Вона вступила до приватної академії Рудольфа Жуліана у Парижі — єдиної на той час школи, де могли навчатися жінки. Семирічний курс навчання Марія опанувала за три роки.
Башкірцева стала першою жінкою-художницею у світі, чиї роботи за життя були представлені в Луврі. Її картини у стилі глибокого реалізмуРеалізм — художній метод у мистецтві, що ґрунтується на відтворенні дійсності "Мітинг", "Жан і Жак" показували справжнє життя незаможних верств населення.
"Ми з України": питання ідентичності
Попри спроби російського мистецтвознавства привласнити ім'я Башкірцевої, її щоденники свідчать про чітке усвідомлення власного коріння. Мисткиня неодноразово підкреслювала свою приналежність до України.
Коли вони були у Римі на аудієнції у Папи Римського, він запитав, чи вони з Росії. Мати Марії відповіла, що з України. Це є в записі її щоденника, розповіла Наталія Дзюба.
Також у щоденнику Марія описувала свій візит до Диканьки 1876 року, де порівнювала палац Кочубеїв із віллами Боргезе в Римі, та зазначала, що російські столиці — Петербург і Москва — є для неї абсолютно чужими.
Галерея у Диканці
Нині у Диканці діє єдина в Україні картинна галерея, що з 2008 року носить ім'я Марії Башкірцевої. У музеї зберігаються копії її полотен, виконані полтавськими художниками, та меморіальна кімната. За словами Наталії Дзюби, біля галереї встановлено бюст мисткині роботи скульптора Михайла Іщенка, а установа володіє унікальним цифровим архівом — повністю сканованим 16-томним автентичним щоденником Марії.
Нині у музеї мають намір перекласти повну версію щоденників безпосередньо з французької мови на українську, аби повернути спадщину мисткині у вітчизняний культурний контекст без викривлень. Для цього шукають благодійників.
Повністю прослухати подкаст ви можете тут.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
