У Великосорочинській ТГ на Полтавщині деякі місцеві зафіксували зливи побутових відходів з асенізатора у лісах та на околицях сіл. Після цього тривалий час розповсюджувався сморід. Зокрема, нечистоти зливали неподалік місцевого кладовища, дитячого оздоровчого табору та в місцях відпочинку. Нині цю справу розслідує обласна прокуратура.
Про це Суспільному розповів житель села Ковалівка Олександр Сердюк.
Цьогоріч узимку в лісі поблизу села Ковалівка місцеві жителі зафіксували неприємний сморід побутових відходів.
Що розповідають місцеві жителі
"Їхав оцим маршрутом на Сорочинці колись навпростець у зимовий період. Проїжджав, почув різкий запах. Такий каналізації, нечистот. Зупинився, вийшов подивився. На цьому місці була залита калюжа", — поділився місцевий житель Сергій.
Підозрюють місцеві у зливі нечистот свого односельчанина, який має у власності асенізатор. Протягом тривалого часу фіксували правопорушення на відео. За словами місцевого жителя, який побажав лишитися анонімним, окрім лісу, сліди від виливу нечистот бачили біля місцевого кладовища та дитячого табору.
"Коли помітили цю ситуацію, що незаконно зливаються нечистоти у різних місцях, ми почали трішки за цим, як то кажуть, спостерігати. Були зливи і в Олефірівці, і у великосорочинському лісі, і на території Ковалівки, особливо зачепило те, що люди наскільки цинічно ставляться до наших предків, що навіть зливали біля кладовища. Це все буде передано у відповідні структури, щоб вони понесли за це відповідальність", — розповів місцевий житель.
Восени та взимку злили понад 100 машин відходів об’ємом по чотири метри кубічних. За даними жителів Ковалівки, ці відходи привозяться від свердловини.
"Я є очевидцем і я навіть бачив це, у відпустку приходив на Новий рік. Теж каталися і помітили автомобіль, який заїжджав у ліс. І ми проїжджали, потім дивилися, що ж він там таке робив. Він постійно десь зливається. Усі знають, що це автомобіль нашого односельчанина, а його мама керувала громадою, скажімо так", — зазначив місцевий житель Олександр Сердюк.
Що кажуть місцева влада та екологи
"Перевезення і здача на об'єкти водопереробки відходів пов'язане з певними економічними затратами. Тобто це коштує грошей. Звісно, легше взяти, вилити десь і нічого за це не заплатити, а тільки заробити. Тому, як правило, це недоброчесність перевізників", — розповів завідувач кафедри екології аграрного університету Павло Писаренко.
За даними аналітичної системи YouControl, у селі Ковалівка зареєстрований ФОП Нос Олександр Юрійович, який займається збиранням безпечних відходів. Під цей КВЕД підпадає діяльність асенізаторської машини. Його мати є однією з посадовиць у сільраді.
Суспільне телефонувало до підприємця, аби дізнатися його позицію щодо закидів односельців, та на дзвінки він не відповідає. Двері свого будинку журналістам теж не відчинив.
Голова ТГ таку бездіяльність у своїй громаді заперечує.
"Ця інформація, що ви озвучили, десь рівна тому, що одна баба на базарі щось сказала. Такої інформації не находило ні в усній формі, ні в письмовій жодного разу. Ми максимально стараємося робити нашу громаду чистою, наскільки це можливо", — прокоментував голова Великосорочинської громади Олександр Тищицький.
За словами еколога, будь-які нечистоти мають зливатися на спеціалізованих майданчиках водоочисних установок.
"Природа, звісно, відновиться, але забруднення, яке по трофічним ланцюгам піде далі, тобто це піде в ґрунт, це піде в ґрунтові води, ґрунтові води в колодязі і знову до людини. А це вже кумулятивний ефект, і це вже набагато гірше", — зауважив Павло Писаренко.
"Розмір самого штрафу, оскільки це не в промислових масштабах, може бути доволі невеликий, тобто може йтися про максимум кілька тисяч гривень, але при цьому також має бути встановлена оцінка збитків завданих. Для цього правоохоронні органи мають всі повноваження щодо залучення експертів, встановлення експертиз", — розповів юрист Юрій Танасійчук.
Як повідомили Суспільному у пресслужбі Полтавської обласної прокуратури, заяву про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 239, яка передбачає відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей та довкілля, вже внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За це щонайбільше передбачено 68 тисяч гривень штрафу.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
