Олексій Хабаров із Горішніх Плавнів, що на Полтавщині, один із загиблих на російсько-українській війні спортсменів, чиє зображення є на "шоломі пам’яті" скелетоніста Владислава Гераскевича. Вчинок олімпійця – це нагадування світові, що пам’ять про вбитих на війні не можна ототожнювати з політикою.
Про це розповіла Суспільному мама загиблого спортсмена Ольга Носуль.
Спортивна історія Олексія Хабарова
У спорт Олексій Хабаров потрапив десять років. До тиру на кульову стрільбу прийшов слідом за старшим братом. Брат став майстром спорту, а Олексій здобув звання майстра спорту міжнародного класу і почав встановлювати рекорди. Мама хлопця Ольга Носуль хотіла, щоб син став музикантом.
"Я умовляла його, потім погрожувала йому. І от він пішов у музичну школу, там займався два з половиною роки. І кидає мій син посеред навчального року музичну школу, каже: "Я більше не буду ходити, я йду на стрільбу". І в нього все так пішло, що як по маслу. Ще будучи в школі, уже в старших класах він став майстром спорту міжнародного класу. Уже він був рекордсменом, уже він був призером, уже їздив за кордон. Я зрозуміла: це його життя. І не стала його переломлювати", — пригадала мама.
"Тоді Олексій був малий, полюбляв більше гуляти десь, на Дніпрі, а не ходити на тренування. Тому я йому казав, що малий ще, не підріс. Він мене вислідив, як я ходив у тир, вислідив і прийшов", — додав брат Єгор Сукач.
Створення стрілецького клубу і тренерство
У Горішніх Плавнях Олексій Хабаров 2022 року заснував власний спортивно-стрілецький клуб "Фенікс". Розмістились у тирі місцевого училища. Облаштовували приміщення та робили ремонт разом із старшим братом Єгором. Вкладали власні гроші та допомагали спонсори. Олексій розвивав дитячу стрільбу в рідному місті, постійно інвестував у спорядження та тренування вихованців.
"Бувало таке, що не допиваєш, не доїдаєш, але треба, щоб для дітей, для соціуму, щоб воно розвивалося. Бо цей вид спорту, як і всі види спорту, в ньому не можна стояти на місці, має бути постійний розвиток. Олексій був надмотивованим. Він нічого не бачив, крім цього спорту. Він робив усе, щоб цей спорт розвивався. Тепер я є надмотивованим. Я роблю усе, щоб цей спорт розвивався, і буду робити", — зазначив Єгор Сукач.
"Мій син Максим тренувався в Олексія Геннадійовича шість років. Олексій Геннадійович як тренер він був дуже уважний, мудрий. Він умів виходити із таких складних різних ситуацій. Особливо, коли вони їздили на змагання, там діти хворіли, він їх і лікував, доглядав за ними, дбав про них. Це була людина, на яку ми не боялися залишити своїх дітей. Тому що мій син почав тренуватися з 11 років. Тобто це ще мала дитина, можна сказати. То ми таких дітей малих відпускали з нашим тренером, не боялися", — пригадала мама вихованця стрілецького клубу "Фенікс" Оксана Плетінь.
Служба у війську
Олексій Хабаров добровільно долучився до війська 2023 року. Він служив у 33-й окремій механізованій бригаді, був снайпером. Про це Суспільному розповів брат Єгор Сукач. Перебував на позиціях на Покровському напрямку.
"Спочатку він служив у Збройних Силах України в спортивному клубі армії. І він ще деякий час встиг виступити від імені СК ЗСУ як спортсмен. І потім Олексій із СК ЗСУ перевівся у 33-го окрему механізовану бригаду. Треба було пройти ряд непростих навчань, бо одна справа тут у костюмі стріляти з цією гвинтівкою, інша справа — бути снайпером і володіти певними навичками дуже потрібних там на війні. Він був переважно на Покровському напрямку, село Шахове. Оце було останнє місце, де вони вели оборону. Це було на межі чужі-свої, на межі з ворогом, і та позиція була вкрай важлива. Треба було туди вивести людей і там закріпитися", — розповіла мати полеглого військового.
19 серпня під час виконання бойового завдання Олексій Хабаров загинув. Воїнові було 30 років.
"Ніхто ж не хотів і не думав, що він загине. Коли син сказав, прийшов із невісткою: "Мамо, Олексій загинув". Почала земля йти з-під ніг, але я втрималася. Тому що я віруюча людина, я православна християнка і для мене він живий, він для мене живий".
"Шолом пам’яті" Владислава Гераскевича
Під час Олімпійських ігор український спортсмен скелетоніст Владислав Гераскевич вийшов у шоломі із зображеннями українських спортсменів, які загинули через війну. Серед них був і Олексій Хабаров. Рідні дізналися про це випадково – фото побачили в медіа.
"Мені діти зателефонували і сказали: "Мамо подивися, Олексій наш на шоломі". Я найшла. Ой, я оторопіла. Перший день я плакала і одночасно раділа. Другий день я вже раділа. Сплакувала, але раділа. Третій день я вже подавала Владислава на службі в церкві. Увечері телефонувала дітям, сказала: "Слухайте, дякуйте з усіх сил", — розповіла Суспільному мама загиблого спортсмена Ольга Носуль.
"Пам'ять не можна примішувати до політики. Пам'ять — це світлі почуття, з якими люди згадують своїх дітей, братів, батьків. Тому всі ті спортсмени, котрі були зображені на шоломі Владислава — це був правильний вчинок максимально. Так, Владислав не виступив на цьому заїзді. Я бачив фотографії з його батьком, який плакав, його заспокоювали. Але я знаю, що Владислав здобув перемогу", — додав брат спортсмена Єгор Сукач.
Стрілецьку справу продовжують
Нині справу Олексія Хабарова у Горішніх Плавнях продовжує брат Єгор, тренери та вихованці. Уже цього року заплановані нові старти учасників клубу.
"Для мене це дуже важливо. Коли Олексій ще був живий, ми з ним домовилися про те, що я вийду на його рівень, отримаю майстра спорту міжнародного класу. Тож я буду до кінця топити, поки не буду, як Олексій. Усі стараються, усі намагаються далі продовжувати, як би не було важко, але справу почали, потрібно далі продовжувати і не здаватися ніколи", — додала вихованка Олексія Хабарова Євгенія Земляна.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
