Тренажер, розроблений учасниками полтавського проєкту "Куратор" на базі гранатомета РПГ-7, пройшов кодифікацію Міністерства оборони України та отримав код НАТО. Втім, про експорт зразків до країн Альянсу поки не йдеться. До закінчення війни симулятори потрібні в Україні.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповів засновник проєкту "Куратор" Дмитро Горішній.
За його словами, нині з однодумцями виготовляють багато симуляторів для полегшення навчання бійців: гранатомети РПГ-22, РПГ-7, протитанкові керовані засоби "Фагот", "Метис", "Корсар", ПТРК Javelin.
"РПГ-7 — це труба, яка лежить у вас на плечі й саме метає гранату, і граната летить повільно по крутій балістичній траєкторії, тобто кинута навісом у бік цілі. У цьому є складність в плані підготовки бійців: треба правильно визначати дистанцію, упередження, граната летить довго, ціль може звідти поїхати. Треба тренуватися на великих полігонах по рухомих об’єктах, гранати великі, важкі, небезпечні й дорогі. Керуючись власним досвідом, я ще 2015-го готував бійців, ми зробили цей симулятор, де у віртуальному середовищі можна здобути всі базові навички для гранатометника".
Комплекс віртуальної підготовки поміщається у невелику сумку, і його мобільність дозволяє тренуватися у вільний від інших завдань час. Щодо економії коштів на підготовку, то вона дуже суттєва, розповів Дмитро Горішній.
"Утримання полігонів коштує дуже дорого, граната навіть до найдешевшого комплексу коштує від 300–500 доларів. Гранатометнику, щоб підготуватися, треба здійснити щонайменше 5–7 пострілів за декілька підходів по 2–3 постріли щоразу. Симулятор не замінює полігон, бойовий досвід — він доповнює його. Ми можемо майже безкоштовно, безлімітно тренуватися. Є цілі на різних дистанціях, в різних умовах, вона швидко з’являється, швидко зникає".
Перший симулятор, який реально запрацював, створили 2018 року. На його створення пішло три місяці, але перед тим рік формували команду, шукали оптимальні технічні рішення. Від дослідного зразка до симулятора, який почали передавати військовим для використання, минуло ще три роки. Нині фокус у виробництві на надійності та масштабуванні, щоб симулятор отримав кожен підрозділ, що його потребує. Ландшафти, які бачить боєць у віртуальний приціл, роль якого виконує смартфон, — це реальні картинки з тих місць, де були бої.
Отримання коду НАТО для симулятора, за словами Дмитра Горішнього, може дати експортні можливості у майбутньому.
"Немає на планеті такого місця, де немає РПГ-7, це як автомат Калашникова, це всюдисуща штука. В країнах НАТО РПГ-7 виробляється — і чехи, і поляки виробляють і тримають на своєму озброєнні. Вони можуть не тримати його у себе, допоки перебувають на своїх мирних європейських полігонах, але як тільки вони виїжджають в джунглі, в пустелі, де виконують бойові завдання, то РПГ-7 дуже швидко у них в руках опиняється. Це унікальний засіб, без якого не обходиться сьогодні жодна армія світу".
Повністю інтерв’ю можна послухати за посиланням.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
