Полігон твердих побутових відходів у Полтавській громаді шкодить природі через постійні пожежі, а ще може частково обвалитися і забруднити річку Коломак.
Про це Суспільному розповіли фахівці під час підготовки розслідування "Макухівка. Звалище обіцянок".
Можливість обвалу та пожежі на звалищі
Керівник Держекоінспекції у Полтавській і Черкаській областях із 2022-го до 2024-го Ігор Горжій вважає, що одна з найбільших загроз, яку несе переповнений полігон, — це обвал гори сміття. Це пов’язане із постійним навантаженням звалища новими відходами.
"Може статися величезна біда, коли вся ота перегнила структура вилетить і потрапить безпосередньо, можна так сказати, у найчистішу річку, в Коломак. Це буде катастрофа не лише для нашої громади. Вона також стане катастрофою для територій нижче за течією — для тих, хто розташований уздовж берега Дніпра в напрямку міста Дніпро та Запоріжжя", — сказав Ігор Горжій.
Крім того, через розкладання органічних відходів на звалищі виділяється тепло та накопичуються горючі гази. Згодом це призводить до пожеж. Аби зменшити їхню кількість, понад 5 років тому полігон пересипали землею, але зараз для цього не можуть знайти достатньо ґрунту.
Також діє підприємство, що відбирає біогаз, який утворюється при розкладанні. Колишній заступник Полтавського міського голови із 2023-го до 2025-го Володимир Чередниченко Суспільному розповів:
"На орендних умовах там знаходиться підприємство «Clear Energy», яке добуває газ. Вони сплачують міській раді 360 тисяч у рік за те, що розміщені їхні потужності з добування газу".
Одна із найбільш масштабних пожеж була у вересні 2020-го. Тоді площа займання становила близько 2 гектарів. Рятувальники із комунальниками гасили вогонь упродовж 10 днів.
За останні п’ять років більшість пожеж на звалищі сталися саме через самозаймання, повідомили Суспільному у ДСНС області. Кількість також зменшилася. Секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова розповіла:
"2025 року на макухівському сміттєзвалищі не відбулося жодних масштабних пожеж і не було жодного виклику підрозділів ДСНС. Ми діємо антикризово. Перше — система камер, яка фіксує ті чи інші локальні осередок задимлення. Друге — встановлені бочки. Третє — є мобільні пожежні бригади, які пройшли навчання в ДСНС".
При цьому жителі села Макухівка побоюються про вплив звалища на своє здоров’я. Місцевий Юрій Канцедал Суспільному розповів:
"Там горить постійно, постійно сморід, влітку рої мух. Найстрашніше, що половина села тут вимре просто від онкозахворювань і від оцієї гидоти, від оцієї нечистоти".
Шкода довкіллю та людям
Полтавське звалище було утворене без дотримання будь-яких норм безпеки 1953-го. Сміття почали скидати у яму на місці, де до цього був піщаний кар’єр. Це ще одна причина, чому полігон може бути небезпечним для людей, які живуть поруч.
Суспільне замовило дослідження макухівської води, ґрунту та повітря в обласному центрі контролю та профілактики хвороб. Проби відібрали в одному з помешкань неподалік від звалища. Досліджували матеріали на вміст нафтопродуктів, важких металів, нітратів та інших хімічних речовин.
Завідувач відділення організації досліджень Полтавського обласного центру контролю і профілактики хвороб Віталій Рябко Суспільному розповів, що всі показники води та ґрунту, які тестували, відповідають медико-санітарним нормативам. Є відхилення у повітрі.
"Були проведені лабораторні випробування атмосферного повітря. Виявлено вміст діоксиду азоту, формальдегід, ангідрид сірководню, оксид вуглецю, який відповідає медико-санітарним нормативам. Відхилення були по вмісту аміаку. Гранична допустима концентрація 0,2 — норма, а виявили 0,83 міліграм на метр кубічний".
За словами завідувача кафедри екології Полтавського аграрного університету Павла Писаренка, для коректного визначення впливу на довкілля необхідні постійні дослідження. При цьому будь-яке звалище побутових відходів є небезпечним для середовища.
"Виділяються гази, виділяються органічні сполуки, в ґрунт потрапляє фільтрат від звалища. Ми чітко знаємо, що є еколого-обумовлені хвороби. Органічні сполуки, які виділяються (аміак, метан, формальдегід, який може виділятися з тіла звалища), впливають на дихальну систему, на нервову систему. Це важкі метали, які через фільтрати, ґрунтові води потрапляють у воду і ґрунти, також приводять до численних хвороб, зокрема й онкології", — розповів Павло Писаренко.
Що кажуть місцеві жителі
Влада Орлова із родиною мешкає у селі Макухівка неподалік від звалища. Вони 15 років не вирощують овочі на власному городі.
"Я не хочу, щоб мої діти їли овочі, які, імовірніше, будуть непридатними для того, щоб їсти. Працюємо на двох роботах для того, щоб виживати в селі", — сказала Влада Орлова.
За її словами, у селі є проблеми із питною водою:
"Це у багатьох проявляється хворобами шлунково-кишкового тракту, у нас був спалах гепатиту в селі. Тобто, це все сміттєзвалище. Ми здаємо свою воду раз на рік у лабораторію на аналізи, жодна з лабораторій не підтвердила, що цю воду можна пити. Жодна. Як лабораторія у висновку пише, що навіть тваринам не можна давати".
Подвір’я родини Канцедал — приблизно за кілометр від звалища. Сміття до їхнього помешкання не долітає, але постійно відчутний сморід. Ніна Канцедал Суспільному розповіла:
"У нас ніхто не користується водою, тут вода не годиться нікуди. Тут колодязі десь 3—4 метри, пити не можна. Навпроти мене три сім'ї, немає свердловини. Води немає, де брати, ідуть хтозна-куди, на край села".
Чи може надалі функціонувати полігон
У 2000-х полігон твердих побутових відходів під Полтавою був на межі закриття за рішенням суду. Тоді для його функціонування не було необхідних документів, зокрема, оцінки впливу на довкілля. Ці матеріали КАТП-1628 підготувало лише за два десятки років — 2023-го. Коштувало це бюджету громади 6 мільйонів гривень.
При цьому, за словами колишнього керівника Держекоінспекції в області Ігоря Горжія, полігон можна продовжувати експлуатувати тому, що іншого місця для відходів наразі немає:
"Ніяка громада в області не зможе приймати в такому об'ємі сміття, як на сьогодні є в самому місті Полтава".
Як розповів Ігор Горжій, за забруднення земельних ділянок представники екоінспекції виписували штрафи на різні суми — від 50 тисяч до 200 тисяч гривень.
"Були ще такі приписи, які на сьогодні не виконані. Огорожа мусила бути тут зроблена, і вона відсутня, відлякувачі птахів", — сказав колишній посадовець.
У реєстрі судових рішень є документи, зокрема, про незаконне викидання на полігон медичних відходів та решток тварин. А шкоду від пожеж на звалищі працівники Спеціалізованої екологічної прокуратури лише у серпні 2025-го оцінили у 10 мільйонів гривень.
Як розповів Ігор Горжій, закрити полігон можуть лише в тому випадку, якщо у приписі екоінспекції буде чітка вимога цього і рішення ухвалить суд.
За словами фахівців, єдиний шлях для полтавського звалища — це рекультивація. А наступний полігон уже мають збудувати з дотриманням усіх норм безпеки, а також зі власним заводом для спалювання сміття чи сортування.
Докладніше з теми можна переглянути у журналістському розслідуванні Суспільного "Макухівка. Звалище обіцянок".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
