На Полтавщині законсервували техніку та виробничі цехи Полтавського й Єристівського гірничозбагачувальних комбінатів. Підприємства зупинили роботу через відсутність електрики після російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Нині запустити видобуток руди неможливо, бо живлення не вистачає навіть на запуск техніки.
Про це Суспільному розповів голова профспілкової організації ПрАТ "Полтавський ГЗК" Дмитро Вінівітін.
"Ми повністю зупинили виробництво, були блекаути, було екстрене відключення електроенергії, обладнання і таке інше. Тому ми в листопаді стояли без енергетики, і нам не постачали, не давали потужності, не було генерації. І зараз те ж саме, підприємство стоїть, потужності нема, і люди перебувають у вимушених відпусках або в простої. І тому підприємство не виробляє залізорудну продукцію", — повідомив Дмитро Вінівітін.
Два гірничозбагачувальних комбінати Полтавщини – Полтавський та Єристівський – припинили свою роботу внаслідок російських обстрілів енергетики.
"Раніше тут кипіло життя і постійно їздило якесь обладнання, навантажувачі, працювали там пневмогайковерти, зварювальні роботи. Тиші такої, як зараз, точно не було", — поділився начальник цеху з ремонту гірничого обладнання Олександр Шпак.
"Уся велика техніка у кар'єрах — це екскаватори: кар'єрні та гусеничні. Вони живляться від енергетики. Тобто енергетику ми споживаємо від наших підстанцій, які приходять від нас із наших атомних станцій. Обстріли спричиняють перебій. Ми всі бачимо, читаємо, що то ТЕЦ, то ГЕС, то підстанції, то трансформатори. Це все спричиняє збій постачання електроенергії до нас. І якщо в нас немає електроенергії, ми не можемо фізично працювати ніяк", — розповів технічний керівник Єристівського кар’єру Роман Литвинов.
Через відсутність електроенергії не можливо запустити виробничі процеси ні в кар’єрах, ні в офісах. Більшість техніки нині зберігають у цехах. Це, зокрема, понад півтори сотні екскаваторів, самоскидів та навантажувачів.
"Звісно, що кожен простій техніки за собою тягне фінансові збитки, тобто навіть той персонал, який обслуговує, повинен приходити виконувати свої роботи, за це отримувати заробітну плату. Оскільки на сьогодні це не відбувається, тобто персонал також відсутній, люди не дозаробляють свої гроші. А обладнання, як ви знаєте, має таку ще функцію: воно просто стоїть і також ламається", — пояснив начальник цеху з ремонту гірничого обладнання Олександр Шпак.
"Наразі вся робота припинена. Тобто в кар'єрі залишається тільки важка техніка, яка не може виїхати наверх. Тобто вона законсервована, стоїть без живлення, люди виходять тільки на охорону обладнання, щоб хоч якось її зберегти. Тобто у зв'язку з відсутності електроенергії ми не можемо працювати взагалі", — повідомив технічний керівник Єристівського кар’єру Роман Литвинов.
Людей, які обслуговували важку техніку відправили у відпустки або на простій. Частину з них намагаються виводити на роботу, наскільки це дозволяє навантаження. За словами Дмитра Вінівітіна, загалом на підприємстві працює близько шести тисяч робітників.
"Ми виводимо по мінімуму персонал. Тобто для того, щоб те обладнання, ці самі бокси знаходилися під охороною, оскільки підприємство в нас немаленьке, воно розтягнуте за площею, потрібно приділяти цьому увагу. Тобто мінімальна кількість для того, щоб люди могли пройти, проконтролювати сам процес, подивитися, як і що відбувається, бо періодично в нас електроенергію все-таки подають, тому можуть бути всякі перебої, десь щось може перегорати, десь вигорати", — зазначив начальник цеху з ремонту гірничого обладнання Олександр Шпак.
"Особисто у мене як у керівника стає певна дилема зі, скажімо так, розподіленням цього часу, тобто пріоритизація, хто працює, хто не працює. Інший аспект сьогодення – це бронювання. Тобто, як ми знаємо, згідно із законодавством України для досягнення броньового доходу потрібен певний заробіток, відповідно певна кількість годин. Це також є на сьогодні комплексим рішенням, яке потребує часу, затрат і таке інше", — розповів начальник служби гірничо-технічних систем Артем Дудник.
За словами Дмитра Вінівітіна, до обласного бюджету минулого року від ГЗК надійшло 424 мільйони гривень, 2023-го – 230 мільйонів, а 2022-го сума становила 885 мільйонів гривень. Це від 7 до 22 % від загальної кількості платників податків у регіоні.
Які нині збитки від призупинення підприємств, не повідомляють.
"Ми, до речі, найбільше податки платимо в нашому регіоні. До війни, взагалі, група компаній "Ferrexpo" — це 1% ВВП України. Великі кошти, це великі податки. І я думаю, зараз Полтава, Полтавська обласна рада, Полтавська державна адміністрація, військова, вона відчула, що надходження в цьому році до кінця року не в тому обсязі, як було. Для стабільної роботи треба енергетика, треба фінансові ресурси, треба повернення того ж ПДВ, яке було передбачено законом. Є сподівання. Ми ж віримо в найкраще, що все ж таки ми будемо працювати, держава зверне на нас увагу і будуть повертати ПДВ, будемо платити податки", — розповів голова профспілкової організації ПрАТ "Полтавський ГЗК" Дмитро Вінівітін.
Як повідомив Дмитро Вінівітін, нині ГЗК очікують на відбудову енергетичної інфраструктури, яке дозволить запустити роботи з видобутку руди. Поки про терміни відновлення виробництва не відомі.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
