У пам’ять про льотчика-винищувача із Полтавщини Олександра Оксанченка його рідні облаштували кімнату вдома із його нагородами, фотографіями та речами, а доньки героя зробили татуювання із зображенням літака. 26 квітня він міг відзначати свій черговий день народження.
Історію свого тата доньки розповіли у документальному проєкті Суспільного "Винищувачі 831: повернення в небо".
Хто такий Олександр Оксанченко
Олександр Оксанченко ─ льотчик 831-ї бригади тактичної авіації, що базується у Миргороді. Службі він присвятив усе своє життя, бо небо було його мрією з дитинства.
"Будучи маленьким хлопчиком, який ріс у селі, у звичайній селянській родині робітників, він мріяв про небо. Життя було присвячене виключно подорожі до його мрії, скажімо так. 831-ша бригада стала навіки рідною бригадою моєму татові", ─ сказала Суспільному донька льотчика Ганна Строїн-Оксанченко.
Оксанченко був, зокрема, заступником командира військової частини з льотної підготовки. Донька героя розповіла:
"Тато став першим зі всіх військових льотчиків, який зміг повністю опанувати всі фігури вищого пілотажу. Єдиний льотчик в Україні, якого змогли підготувати на міжнародний рівень".
Як служив Олександр Оксанченко і чому його називали "сірим вовком"
Олександр Оксанченко брав участь у захисті України із часів АТО. Зокрема, 2014-го він літав в український Крим, який нині є тимчасово окупованим.
"На міжнародному аеропорті Бельбек у Криму він прикривав повітряний простір наших захисників, щоб вони відходили. І залишився вірний присязі тоді, коли «зелені чоловічки» зайшли в Крим. І він один з небагатьох, на превеликий жаль, дуже багато льотчиків перейшли на бік країни-агресора", ─ розповіла Ганна Строїн-Оксанченко.
2018 року, коли льотчикові виповнилося 50, він ухвалив рішення піти на пенсію. Однак згодом повернувся у частину на цивільну посаду ─ працював пілотом-інструктором. Він навчав молоде покоління пілотів і мріяв, аби в Україну постачали сучасну техніку, розповіла донька.
"Кажу: «Тату, чому? Ти міг би вже бути командиром частини, піти далі на якісь посади вище». Він мені казав: «Доню, мені бюрократія, документи і писанина не треба. Я хочу літати, я хочу навчати. У мене є молодь». Передавати досвід свій, він від цього просто кайфував. Це людина, яка вивела українську авіацію на світовий рівень".
Олександр Оксанченко мав позивний Grey Wolf (у перекладі з англійської ─ "сірий вовк"). Так українського льотчика назвали його американські колеги. Це тому, що військовому подобався мультфільм "Жив був пес", про це він розповідав і на міжнародних авіашоу та навчаннях, до яких долучався за кордоном.
Остання розмова з татом та "Привиди Києва"
Із першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну тато знову призвався до лав ЗСУ, розповіла донька. Того дня Ганна із чоловіком перебувала у Харкові. Коли у місті пролунали вибухи, подружжя пішло у метро. Олександр Оксанченко на дзвінки та повідомлення не відповідав.
Зранку 24 лютого 2022-го люди виходили із укриттів, аби зрозуміти, що відбувається навколо. Коли Ганна поверталася у метро, встигла почути, як телефонує тато.
"Беру слухавку і кажу: «Алло, татусю, ти як?». А він мені говорить: «Доню, скажи Насті, що зі мною все добре». Я йому кажу: «Я люблю тебе». Він мені каже: «Я теж тебе люблю». Це було останнє, що я від нього почула. Я дуже рада, що я йому просто встигла це сказати".
Настя ─ це молодша донька льотчика. Тоді вона перебувала у Польщі й так само не могла додзвонитися до тата. Після цього дзвінка родина 5 днів не знала, що відбулося із Олександром Оксанченком.
"Це були найважчі п'ять днів у моєму житті. Хто казав, що тато в госпіталі. Хтось дзвонив, казав, що тата немає, його збили", ─ сказала Ганна.
Про загибель тата вона дізналася з відеозвернення президента Володимира Зеленського, коли він сказав, що присвоює Олександрові Оксанченку посмертне звання Героя України.
"Ти просто не віриш в це. Він мав жити. Коли його не стало, для мене перестав просто існувати весь світ".
Герой загинув 25 лютого 2022-го. Це сталося під час оборони Київщини, поблизу столиці. Олександр Оксанченко став одним із тих, хто поклав початок легенді про "Привидів Києва".
"Це збірний образ усіх льотчиків, усіх пілотів, які стали на захист своєї країни", ─ розповіла донька льотчика Ганна.
Міжнародні авіашоу та вшанування Олександра Оксанченка
Із 2016-го Олександр Оксанченко представляв Україну на міжнародному рівні ─ долучався до авіашоу за кордоном. Зокрема, він виступав у Бельгії, Мальті, Великобританії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Польщі.
"У Чехії двічі поспіль він ставав переможцем серед виконавців фігур вищого пілотажу. Їх, до речі, завжди ставили на останній показ, щоб люди не розбігалися, тому що саме там чекали на Су-27, на цю крилату українську пташку", ─ пригадала Ганна Строїн-Оксанченко.
Улітку 2022-го під час міжнародного авіашоу вшанували пам’ять українського героя ─ на місці, де раніше стояв його літак, розмістили колодки під колеса та плакат із фото Оксанченка, а також прапор України.
У кількох містах України, зокрема Києві, Полтаві та Миргороді, іменем льотчика назвали вулиці.
Яким татом був Олександр Оксанченко
Поза роботою Олександр Оксанченко грав на гітарі, любив проводити час із рідними та близькими, а також ходив на риболовлю. Це було головним його хобі. Один зі ставків, на якому тато рибалив, доньки називають місцем, де відпочивала його душа.
Молодша донька Олександра Оксанченка Анастасія пригадала випадок зі свого дитинства:
"Ми рибалили разом, і в мене клюнула величенька риба. Я не змогла її витягнути, бо я була мала, в мене було занадто мало сил. І я кричала на весь ставок: «Тату, допоможи». І тато тим часом просто стояв із мене спочатку сміявся і казав: «Доню, давай, в тебе все вийде». А потім вже допоміг і ми витягли разом ось таку рибу. Це був такий спогад на все життя".
Доньки розповіли, що часто пригадують родинні свята, а також святкування на аеродромі, які вони відвідували із батьками. Тато дозволяв їм посидіти у кабіні літака, а після роботи розповідав, що бачив їх під час польотів із неба. У пам’ять про тата обидві доньки зробили татуювання.
"Це пішов не просто тато. Це пішло зі мною пів мого життя. Усі мої таланти — це його таланти, тому що він віддав для мене все", ─ сказала Ганна.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
