Десятки синагог та єврейських шкіл, бібліотеки, їдальні та лікарня. Це неповний перелік будівель єврейської громади, які були у Полтаві на початку минулого століття і нині зруйновані. За словами краєзнавця Іцхака Констянтинова, кілька десятків років тому єврейська громада була другою за чисельністю в обласному центрі. Нині – близько тисячі представників. Більше про їх життя у Полтаві – у матеріалі Суспільного.
Як у Полтаві з’явились євреї?
Причини появи євреїв у Полтаві суто економічні, пояснює краєзнавець Іцхак Констянтинов. У місті з’явилися можливості, за яких можна було заробити грошей, і євреї цим скористалися.
Життя Полтави суттєво змінилось у другій половині XIX століття, коли провели залізницю Харків – Полтава – Кременчук – Херсон – Одеса. З’явились ділові люди, які приїхали до Полтави. Більшість із них – це були євреї. Також їх міграції сприяло переведення у 1852 році Іллінського ярмарку до Полтави.
Коротка історія життя громади
Під час Революції 1905-1907 років Полтава була одним з небагатьох міст, де не було єврейських погромів. Цього вдалось досягти завдяки організації загонів самооборони та особистому втручанню письменника Володимира Короленка. Та після приходу радянської влади права євреїв утискали, а також закривали синагоги та єврейські школи.
Єврейська громада у Полтаві сформувалась десь 1880 року, а 1930 році для них у Полтаві все скінчилося. Тобто, за життя однієї людини протягом 50-ти років, можна було бачити, як формувались інституції громади, її соціальне життя, а потім все було знищено.
Єврейські школи
Дошкільних навчальних закладів для дітей євреїв у Полтаві було близько двох десятків. Також офіційно працювали дві школи: Талмуд-тора (єврейський релігійний навчальний заклад для хлопчиків із малозабезпечених сімей) і єшива (єврейський вищий релігійний навчальний заклад, де вивчають Усний Закон, в основному Талмуд).
Офіційних шкіл за документами було дві. Але якщо за навчальний заклад вважати просто клас, де зібралися учитель (Меламед) та учні, то тоді шкіл у Полтаві було п’ять чи шість.
Єврейський квартал на Гоголя
На сучасній вулиці Гоголя у Полтаві на той час сформували найбільшу кількість синагог та навчальних закладів, пояснює Іцхак Констянтинов.
Філармонія обласна була раніше хоральною синагогою, поруч стояв будинок раввина, а поблизу будівля, де зараз медичний коледж, був навчальний заклад – єшива.
Єврейський цвинтар
Померлих євреїв ховали на цвинтарі, що поруч із вулицею Балакіна. Нині його вважають покинутим. Проте там і досі продовжують ховати людей.
Я бачив там могили 1878 року. Моя мама ходила туди зі мною на могили моїх родичів. І вона говорила, що там похована моя бабуся і прабабуся.
Під час пожежі у великій хоральній синагозі, у будівлі згоріли 46 свитків Тори (рукописний пергаментний сувій з текстом, який використовують для щотижневого публічного читання в синагозі). Попіл цих сувоїв у 25 скринях поховали на цьому ж кладовищі 1911 року.
Коли у Полтаві говорили мовою ідиш?
Краєзнавець Іцхак Констянтинов народився 1964 року. Говорить, що на той час у Полтаві існував невеликий осередок єврейської громади.
Народився я в Полтаві на вулиці Шолом-Алейхема. І коли я ходив до дитячого садочку, у цей період чув лише мову ідиш, це була мова моєї мами, сусідів і усіх, хто мене оточував.
Нинішнє життя громади
Єврейська громада 1930 року фактично зникла. Сталося це після репресій з боку радянської влади, розповідає Іцхак Констянтинов. Євреї, звісно, лишились, але громада з її синагогами, школами, лікарнями та зібраннями перестала існувати. Її відновлення розпочали вже за часів незалежної України.
Є рабин, є релігійне життя, є свята, на які можна прийти, є міська громада. Життя громади не таке як в Одесі чи у Києві, але на свята до тисячі людей може зібратися.
Прослухати подкаст про історію євреїв у Полтаві можна тут.
