Ветеран Тарас Кравченко після протезування розпочав стріфуд-бізнес у Кременчуці. Чоловік підірвався на міні у Серебрянському лісі на Луганщині. Далі – часткова ампутація ноги, встановлення протезу. Після тривалого лікування виплату, яку отримав за поранення, вирішив інвестувати у власну справу.
Про це Суспільному розповів ексвійськовий Тарас Кравченко.
До повномасштабного вторгнення Тарас Кравченко працював у ритуальних послугах у Краматорську. Коли ж почалася повномасштабна війна, чоловік добровільно пішов до територіальної оборони, а згодом вступив до лав 81-ї бригади Десантно-штурмових військ.
"Я був позаштатним гранатометником. Я бігав із РПГ-7В. Хто знає — той знає. Потім я був помічником кулеметника, а по своєму військовому квитку я — розвідник-санітар та розвідник-радіотелефоніст. Але я полюбляв більше насипати побільше калібру, скажімо так", — розповів ветеран Тарас Кравченко.
Разом із побратимами чоловік брав участь у боях за Святогірськ, Лиман та Білогорівку. Навесні 2023 року під час виконання бойового завдання у Серебрянському лісі Тарас підірвався на міні.
"Я хлопцям сказав розійтися, глянув — 6:20 ранку було. Зробив декілька кроків і наступив на міну. Спочатку я навіть не зрозумів, що відірвало кінцівку. Я подумав, що просто поранення. Але потім упав обличчям у землю. Потім до мене підійшов старший і як крикнув: "У «Лопати» (У мене був позивний «Лопата»), у «Лопати» відірвало ногу! Відкат! Евакуація!".
Після поранення військового евакуювали до лікарні імені Мечникова в Дніпрі. Там зробили операцію, однак через ускладнення згодом довелося провести повторне хірургічне втручання.
"Мені відрізали пів ноги, зробили це дуже погано. Через три місяці я мав вставати на протез. Але коли я прийшов через волонтерів до протезного центру в Києві, мені просто сказали: «Хлопче, давай без рожевих окулярів, треба робити операцію». І тому мені зробили повторну операцію", — продовжив ветеран.
Після тривалого лікування та реабілітації Тарас став на протез, а на отриману одноразову виплату за поранення чоловік вирішив інвестувати у власну справу в Кременчуці. Тут оселився рік тому.
"Мені спало на думку, щоб просто так не витрачати гроші, можна спробувати відкрити свою справу. До того ж, готувати я люблю, хоча за спеціальністю я токар, але дуже люблю куховарити. І якось так сталося, що знайшов в інтернеті — продавався готовий бізнес. І ось так я потрапив сюди. Тепер уже майже пів року, як у мене своя справа".
Нині 27-річний Тарас разом із дружиною і маленьким сином живе у Кременчуці. За його словами, попри біль і труднощі, чоловік намагається жити звичним життям.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
