У полтавському мікрорайоні Затишний неподалік пляжу "Гаваї" тополі, які почали вирубувати влітку цього року, видаляють законно. Дозвіл на спилювання фізичній особі-підприємцю надала міська рада на підставі висновку комісії про аварійний стан дерев. Та деякі місцеві проти того, аби на місці тополиного гаю була пустка.
Про це Суспільному розповів заступник директора КП "Декоративні культури" Максим Макуха.
У Полтаві у мікрорайоні Затишний спиляли понад 20 дерев у тополиному гаю. Більшість із них інфіковані омелою та досягли вікової межі. Деякі місцеві проти вирубки.
"Місяців півтора тому тут почали пиляти ліс. Народ відразу шум підняв, поліція приїжджала разів шість чи вісім. На деревах омела, подивіться. Дуже інфіковані, буквально 5–10 років — і вони сухі будуть, але ж їх можна було б обрізати п’ять-шість метрів від землі. Люди незадоволені тим, що отут залишається пустеля, і ніхто не вірить, що тут навесні посадять ліс", — розповів місцевий житель Андрій Кальченко.
Видаляють дерева не комунальники, а приватний підприємець, розповів Андрій Кальченко. Люди не знають, що буде тепер на місці вирубки.
"Під забудову — не вірю; що посадять нові — не вірю; але дерева — гарні кошти. Вивозять, заробляють. Я бачив, як їх вантажили у фуру, така десь кубів на 100. Беруть переважно ділову деревину (круглі лісоматеріали, призначені для обробки, а не для спалювання, — ред.). Сухостій вони всім дачникам шумлять: «Розбирайте на дрова, воно не потрібно». Наскільки я знаю, в них дозвіл до березня наступного року", — додав Андрій Кальченко.
Як повідомили у пресслужбі Полтавської міської ради, дозвіл на видалення дерев на вулиці Староруслянська отримав підприємець Сергій Бєднов. Після отримання заяви насадження оглянула комісія, до якої входить представник комунального підприємства "Декоративні культури", представник житлово-комунального господарства та екологічної інспекції.
"Вже досягли, в принципі, вікової межі, яка для тополь становить 50–70 років, і вони починають всихати. Коли вони всихають, в них починають сохнути вершини, обламуватися вершини, там омела тощо. Було звернення громадянина, виїхала комісія, комісія обстежила, сказала: «Так». І надала дозвіл на видалення цих дерев", — зазначив заступник директора КП "Декоративні культури" Максим Макуха.
За даними української аналітичної системи YouControl, підприємець займається лісозаготівлею та оптовою торгівлею деревиною. У такий спосіб Полтавська міська рада зекономила бюджет на видаленні аварійних дерев комунальниками, а заявник, який отримав ордер, заробив гроші на дровах.
"У середньому це 10–12 тисяч гривень коштує бюджету видалення одного дерева. А за рік «Декоративні культури» видаляє тисячу плюс дерев, 1200–1300. Відповідно, ми розуміємо, що за ці дерева заплачено з бюджету міста за те, щоб їх прибрати.У разі, якщо це хтось робить власним коштом, у міста немає до цього зауважень, тому що так працює закон. 20 дерев вартістю по 10 тисяч за кожне — це 200 тисяч гривень. Тобто в такому разі 200 тисяч гривень чи бюджет зекономив, чи людина забрала собі дрова. Тобто тут так це все працює, — зауважив Максим Макуха.
Що буде на місці вирубки тополиного гаю — поки невідомо.
"Молоді дуби, що ростуть на цій території, вони залишені, як вони є. Дуби там діаметром 10–15 сантиметрів, вони там ростуть, і їх ніхто не займав, вони цілі. Як там і інші невеликі дерева, груша", — додав заступник директора КП "Декоративні культури".
За словами Максима Макухи, у місті на видалення аварійних дерев велика черга. А видаляти їх треба, аби уникнути нещасних випадків.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
