Перейти до основного змісту
"Плачемо щодня, бо хочу додому": історія переселенки з Добропілля, яка мешкає на Полтавщині

"Плачемо щодня, бо хочу додому": історія переселенки з Добропілля, яка мешкає на Полтавщині

Майже два місяці, як мешкає у Кременчуці переселенка з Добропілля Ніна Майорова. 70-річна жінка попри обстріли тривалий час залишалася на Донеччині, та потім її евакуювали. Нині переселенка оселилася у гуртожитку і мріє повернутись колись до рідного села.

Про це жінка розповіла Суспільному.

"Плачемо щодня, бо хочу додому": історія переселенки з Добропілля, яка мешкає на Полтавщині
Переселенка з Добропілля Ніна Майорова. Суспільне Полтава

До початку активних обстрілів жінка жила у своєму рідному селі Добропілля.

"Дуже прекрасно нам було там, у селі. Я отримувала пенсію. Діти в мене інваліди: син — інвалід, і дочка теж хвора. У неї загальна хвороба. І ми жили нормально".
"Плачемо щодня, бо хочу додому": історія переселенки з Добропілля, яка мешкає на Полтавщині
Нині жінка проживає у місцевому гуртожитку Кременчука. Суспільне Полтава

За словами жінки, тоді можливості виїхати тривалий час не було, адже транспорту не вистачало, а обстріли посилювалися із кожним днем.

"У нашому селі залишилося, може, чоловік десять, а то всі повиїжджали, тому що в нас там і дрони літають, і «шахеди» літають. Дуже складно".
"Плачемо щодня, бо хочу додому": історія переселенки з Добропілля, яка мешкає на Полтавщині
Обстріли села Добропілля. ДСНС Донеччини

Попри інтенсивні обстріли 12 серпня цього року жінку евакуювали спочатку до Павлограда, а згодом в Кременчук.

"Уже ми чекали-чекали машин. Приїхали «Білі янголи» нас забрали. Швидко позабирали і в місті, і в селі Добропілля людей, привезли нас у Павлоград. З Павлограда ми приїхали сюди — невістка приїхала раніше, вони тут знайшли, куди приїхати, і вона нас привезла до Кременчука".
"Плачемо щодня, бо хочу додому": історія переселенки з Добропілля, яка мешкає на Полтавщині
Наслідки обстрілів села Добропілля. ДСНС Донеччини

У Кременчуці Ніна Майорова живе в гуртожитку. Після припинення бойових дій жінка мріє повернутися до рідного Добропілля.

"Гарно тут, але додому хочеться. Плачемо щодня, бо хочу додому. Де б не було добре, а вдома — краще".

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок