1 жовтня у центрі Полтави влаштували заходи до Дня захисників і захисниць України. Це хвилина мовчання, яку організували представники ГО "Вшануй" та Всеукраїнська акція пам’яті, котру організувала місцева влада.
Про це повідомила з місця події кореспондентка Суспільного.
Всеукраїнську акцію-нагадування про хвилину мовчання організували в обласному центрі біля пам'ятного знаку "1100 років Полтави". Це на перетині вулиць Сінної та Соборності. Захід приурочили до Дня захисників і захисниць України, який відзначають 1 жовтня.
Розпочали акцію о 9:00, до неї долучилися люди, які втратили рідних на війні, та небайдужі містяни. З собою вони принесли плакати. Такий захід у місті організували полтавські координаторки ГО "Вшануй".
"Подібні акції відбуваються в нас щосереди та щосуботи, щоб нагадати полтавцям про важливість памʼятування. Сьогоднішня акція проведена також до Дня захисників та захисниць України, щоб згадати кожного і кожну, хто віддав життя за нашу країну", — зазначила співкоординаторка ГО "Вшануй" у Полтаві Оксана Семко.
Біля палацу дозвілля "Листопад" відбулася Загальнонаціональна хвилина мовчання, також присвячена Дню захисників і захисниць. На ній зібралися військові, ветерани, поліція, представники ПЦУ.
Ветерани, військовослужбовці та містяни прийшли до Алеї Героїв віддати честь тим, хто загинув під час оборони країни та згадати своїх побратимів.
У Ольги Романенко на війні загинув син. Його портрет – на Алеї Героїв.
"Йому 48 років, він не військовозобов’язаний, але пішов, сказав, як усі кажуть: «Хто ж як не я?» Два з половиною місяці побув і відразу кинули «на нуль», 14 числа він подзвонив і каже: «Мамо, забрали телефон і вже на передову, я заплакала і все, більше зв’язку не було. Він весь час дзвонив і казав: «Мамо, ми вигонимо оцих росіян, не переживай, відбудуємо, усе зробимо»", — розповідає Ольга Романенко.
Прийшов віддати шану загиблим воїнам і ветеран ЗСУ Тарас Лелюх. Чоловік з 2014-го став на захист країни. Нині він керівник громадської ветеранської спілки "Базука".
"Ми всі повинні бути готовими знову піти на захист України зі зброєю в руках, а поки що максимально сприяти нашій перемозі в тилу. Не можна відгороджуватися від того, що зараз відбувається. Кожен повинен поставити першим завданням у житті відстояти Україну, щоб наші побратими загинули не дарма, щоб наші діти могли жити в Україні, а не під кимось, і це зараз головне завдання кожного чоловіка", — зауважив Тарас Лелюх.
"Я прийшла до чоловіка свого, який загинув півтора роки тому, старший солдат. У цивільному житті був будівельником звичайним, був мобілізований, залишився в нього син, 12 років, Тимур. Несемо честь, пам'ять, подяку всім героям. Сьогодні прийшла на цю алею вшанувати полеглих героїв, подякувати за те, що вони віддали своє життя за наше сьогодення, подякувати тим військовим, які зараз захищають, тримаючи зброю в руках", — поділилась дружина загиблого військовослужбовця Людмила Петренко.
Ветеран ЗСУ полковник Олександр Логвиненко згадує свою службу в у зведеному штурмовому загоні "Одін".
"Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми працювали трохи на кордоні з Сумською областю, після цього хлопці виявили бажання перебувати не в Полтаві, а виконувати бойові задачі на лінії зіткнення з ворогом. У нас багато загинуло, багато безвісти зниклих. Найголовніше, як на мене, – згадати всіх хлопців, які пліч-о-пліч віддали життя. Хтось віддав життя, хтось поранений, хтось залишився живий. Дай Бог всім здоров’я, мирного неба, здорових дітей, щоб Бог беріг всіх їхніх близьких і всіх побратимів", — сказав Олександр Логвиненко.
Загалом, віддати шану загиблим захисникам прийшло більше пів сотні містян.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
