У Ватикані, Франції та Англії є гобелени та іграшки полтавки Наталії Дмитренко. У традиціях рослинного килимарства майстриня працює понад 30 років. Найчастіше на її роботах – квіти, птахи та рослини, а матеріали понад – двох десятків кольорів. Нині має свій стиль і поєднує традиційні та власні техніки.
Із дитинства створює гобелени полтавка Наталія Дмитренко. Цього навчилася від батьків, а тепер, каже, без ниток не уявляє життя.
Народилася я у творчій родині Лариси та Євгена Пілюгіних. Із малечку в мене були ниточки, фарби, пензлики, так що й іншого вибору не було. Єдине, що сумнівалася, – бути з вишивкою чи з килимами. До килимів мене більше тягло. Тут більше можливостей, кольорових поєднань.
В одній роботі майстриня може поєднувати матеріали понад двох десятків кольорів.
Хотіла показати всі наші решетилівські традиції килимарства. Тут і деркання, коли багато є кольору в кольорі. На тлі тут видно, що до 20 відтінків – це тільки у фоні. І в кожному фрагменті також застосовується, тут кожен можна роздивлятися як окремий твір.
Кожну роботу Наталія із виготовлення ескізу. За день, каже, може виткати до десяти сантиметрів гобелену.
Це якщо груба робота. А якщо більш тонка робота – портрети, середньовічні сцени, якщо це людина в повний зріст – це набагато складніше. І тоді можна виткати тільки 5 сантиметрів у день.
Створює Наталія Дмитренко і килимові іграшки. Їх виготовляє з натуральних матеріалів – конопель, шовку та шерсті. Для цього вигадала власну методику.
На цьому верстаті можна освоїти полотняне переплетення, за допомогою якого роблять мішковину, полотно. Зав’язали спідничку, зробили талію. Потім заводимо кінці хрест на хрест. І робимо отой магічний хрест, який є і в іграшках-мотанках, і в ляльках-мотанках. Такий хрестик буде тримати наші крильця, а ще робитиме з іграшки оберіг.
За 10 хвилин у руках майстрині – готовий виріб.
Ми відрізали усі зайві ниточки, і ось іграшка вже готова.
Килимарством майстриня займається понад 30 років, свої роботи не рахує. Окрім України, вони є у колекціях та музеях Ватикану, Франції та Англії.
Я думаю, якщо їх розстелити, то від Полтави до Києва можна запросто всю дорогу Київ–Харків застелити. Їх дуже багато.
