У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського триває робота з оцифрування колекції поясів. У зібранні — близько 200 предметів: козацькі, церковні, святкові та повсякденні.
Про це Суспільному розповіла завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею Віта Гармаш.
"Колекція дуже різноманітна. Найдавніші пояси датуються серединою XVIII століття. Значну частину колекції 1906 року подарувала музею відома меценатка Катерина Скаржинська. Також її поповнювали дослідники Данило та Вадим Щербаківські, які на початку ХХ століття об’їздили Полтавщину в етнографічних експедиціях. У 1920–1930-х роках справу продовжив музейник Кость Мощенко", — розповідає Віта Гармаш.
Пояс в українській традиції був не лише прикрасою одягу. Він виконував практичні функції — закріплював вбрання, захищав м’язи спини та живота під час тяжкої роботи, на ньому носили предмети щоденного вжитку. Водночас пояс мав символічне значення: міг вказувати на соціальний статус і матеріальне становище власника, був оберегом, зокрема під час весільних обрядів.
Найчастіше пояси виготовляли з вовни, льону або конопель. За технікою це могли бути ткані чи плетені вироби, однотонні або з геометричним чи рослинним орнаментом. Найпоширеніші кольори — червоний і зелений. Завершувалися вони торочками чи кулястими китицями — кутасами.
Окреме місце в колекції займають козацькі пояси XVIII століття.
"Серед раритетів — пояси з родинної усипальниці Бороховичів у селі Лютенька Гадяцького району. Це не унікальні в масштабах України речі, але вони мають велике історичне та наукове значення".
Козацькі пояси вирізнялися вишуканістю: їх робили з шовку чи вовни, прикрашали золотом, сріблом і шовковими тороками. Такі вироби були особливо популярні серед козацької старшини та заможних козаків.
За словами Віти Гармаш, старовинні пояси потребують постійного догляду:
"Такі експонати потребують реставраційного моніторингу й періодичних консерваційних робіт. Ми співпрацюємо з Національним науково-дослідним реставраційним центром України, зокрема з його Харківською філією. За останні двадцять років фахівці відреставрували близько десяти поясів".
Оцифровані експонати планують зробити доступними для науковців та відвідувачів, щоб зберегти й популяризувати українську культурну спадщину.
Як розповідала раніше Суспільному головна зберігачка фондів Тамара Кондратенко, музей займається створенням 2D та 3D-зображень своєї колекції більше двох років. 2024-го змогли опрацювати понад 2,5 тисячі предметів.
Серед експонатів, які вже оцифрували, археологічні колекції, рідкісні предмети кераміки та вироби з металу, а також ексклюзивні предмети одягу. Оцифровані роботи можна переглянути на онлайн-платформі "Museum Digital" або в Telegram-каналі Полтавського краєзнавчого музею.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
