У полях Херсонщини зафіксували 14 летальних випадків самопідриву фермерів на протитанкових мінах, також близько 40 фермерів отримали травми різного ступеня тяжкості. Про таке розповів директор департаменту розвитку сільськогосподарського господарства та зрошення Херсонської ОДА, Дмитро Юнусов. Він прибув до Одеси на майстер-клас, присвячений випіканню пасок до Великодня, борошно для яких було вирощено на розмінованих полях Херсонщини та Миколаївщини.
Майстер-клас відбувся в рамках проєкту "Soul of Soil 2.0" — спільна ініціатива Міністерства економіки України, Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та торгівельної мережі "Сільпо". Ця ініціатива покликана привернути увагу до проблеми забруднення українських земель вибухонебезпечними предметами та показати справжню ціну українського хліба.
До Великодня у межах проєкту відбулась серія майстер-класів із випікання пасок у шести містах України. До участі долучились відомі українські шеф-кухарі. В Одесі майстер-клас провів шеф-кухар італійського ресторану Ігор Зражевський. Майстер продемонстрував найкращі рецепти паски, замішування тіста та поділився маленькими секретами вдалої випічки:
"Для мене сьогодні дуже відповідальне завдання показати як можна приготувати хліб, паску. Ви напевно розумієте скільки коштує сил для наших захисників і для людей які виробляють це борошно і яка його ціна", — зазначив Ігор.
На питання який все ж таки найголовніший секрет смачної паски, Ігор зазначив, що особисто для нього це — мати добрий настрій під час випікання:
"Добрий настрій, і треба відчувати тісто. Треба його любити, пестити, і воно буде добрим, як і паска та будь-яка випічка".
На майстер-класі окрім почесних гостей та представників ДСНС були присутні діти. Разом з дорослими вони захопливо стежили за магією приготування тіста. Малеча разом із кухарем формували комочки та відправляли тісто у форми. Кожен зміг особисто спекти паску, як потім забрав з собою додому покуштувати.
Поки тісто підходило, представники ДСНС на демонстраційних стендах розповідали, як саме виглядають вибухонебезпечні предмети. Адже саме від таких загроз саперам доводилось очищати землю Херсонщини, щоб сьогодні можна було виростити зерно та спекти смачний хліб:
"На представлених двох стендах можна побачити боєприпаси, які найчастіше нам трапляються під час розмінування полів. Звісно вибухівки і боєприпасів дуже багато ми їх всіх фізично не можемо показати всі. Але це основні для розуміння, що їх не можна чіпати підходити брати в руки і так далі. Особливо це стосується дітей, тому що дітям це все цікаво", — розповів начальник групи піротехнічних робіт ДСНС Олексій Шульга.
Дмитро Юносов, директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, прийшов на майстер-клас разом зі своєю дитиною. Він почав працювати у департаменті з листопада 2022 року, з моменту деокупації Херсонської області. Чоловік розповів, що коли деокуповані землі почали повертати фермерам, в департаменті найперші побачили ту картину, яку окупанти залишили після себе:
"Перша проблема, яка перед нами була поставлена після деокупації – це саме розмінування сільгоспземель. Перший рік був не дуже вдалий, оскільки ми до розмінування приступили з 10 саперами від початку 2023 року. На 2024 рік ми мали максимально 1100 саперів, які вже працювали на Херсонщині. І вже у 2023 році фермери засіяли 63 тисячі гектарів з 540 тисяч. У 2024 році ця площа сягала 160 тисяч гектарів і вже в цьому році ми плануємо засіяти 250 тисяч гектарів сільгоспземель".
Директор приватного підприємства УКАН, Андрій Повод з Херсонщини, був один з тих, хто виростив борошно на своїх полях після їх розмінування. На майстер-клас Андрій привіз борошно врожаю 2024 року. Розповів, що саме цей врожай став першим з моменту повномасштабного вторгнення, оскільки під час окупації підприємство не працювало та було тотально розграбовано окупантами. А у 2023 році — не мало змоги засівати поля, оскільки поля були заміновані. На розмінування полів пішло близько 9 місяців.
"Після деокупації ми розмінували 100% земель. Але на даний час 37% ми покинули через постійні атаки ворожих FPV-дронів. Відправляти людей на ці поля поки – це просто самогубство".
Андрій Повод зазначив, що не тільки наявність мін несе небезпеку для людей, які працюють в полі. В землі досі багато залишків вибухонебезпечних предметів.
"Лише частина наших полів була розмінована офіційно саперами Міністерства оборони, Збройних сил України. Але більшість прийшлося розмінувати самотужки, виносити безпечні залишки, що залишили після себе окупанти, а коли знаходили щось небезпечне, то викликали саперів ДСНС".
Як зазначили представники Херсонської ОДА, в цьому році планується розмінувати ще 50 тисяч гектарів сільгоспземель. Але разом з тим приблизно 80 тисяч гектарів все ще залишаться не розмінованими. Це саме ті земельні ділянки й поля, які примикають до території активних бойових дій.
"Як раніше, коли фермер брав дитину з собою в поля, в трактор - зараз це дуже небезпечно. Тому такі акції необхідно проводити, пояснювати дітям в першу чергу, що це небезпечно, піднімати, трогати будь-які предмети в полях, посадках", — додав Дмитро Юнусов.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
