1 грудня щорічно відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Головна мета — нагадати суспільству про цю проблему. Оксана Терещенко очолює одеську клініку "Test&Treat", яка працює за підтримки фундації АнтиСНІД США в Україні. Про кількість інфікованих, тестування, доконтактну та після контактну профілактику, антиретровірусну терапію — в інтерв’ю.
Розпочнемо нашу бесіду з поновлення знань, яка різниця між ВІЛ та СНІД?
Я, взагалі, розмежувала б три поняття, бо зазвичай кажуть ВІЛ, ВІЛ-інфекція і СНІД. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, ВІЛ-інфекція – це вже інфекція, яка викликана вірусом імунодефіциту людини, а СНІД – це четверта клінічна стадія ВІЛ інфекції. Тобто, якщо люди суміщують ці поняття, на жаль, вони абсолютно різні, бо є вірус, є інфекція, тобто захворювання, яке викликає цей вірус, і є остання — четверта клінічна стадія, яка вже називається СНІДом.
Скільки загалом в Україні наразі налічується ВІЛ-інфікованих людей?
До 2022 року налічувалося їх близько 150 тисяч. На цей рік, на кінець 9-місячного періоду цього року, налічується 137 тисяч. Це пов'язано з тим, що багато наших пацієнтів виїхало за кордон і багато пацієнтів залишилось на окупованих територіях. Я кажу про ті території, які не окуповані. Наразі 137 тисяч віл інфікованих людей ми маємо.
А якщо говорити про Одеський регіон?
Якщо говорити про Одеський регіон, близько 29 тисяч. Одеський регіон найбільш ризикована територія і має найбільшу кількість пацієнтів.
Завжди була така тенденція в Одеській області? Чи це в останні роки можливо такий спалах, підвищення кількості?
До повномасштабного вторгнення ми займали третє місце по Україні, а наразі ми стаємо лідерами, так скажемо, по цьому показнику.
Чи є якісь причини, головні аспекти, чому так відбувається, саме в Одеському регіоні?
Саме в Одеському регіоні за ці дев'ять місяців, коли переглядаєш статистику, то ми бачимо, що у нас в першу чергу виходить статевий шлях передачі й більша кількість чоловіків інфікується наразі, ніж жінок. І зараз ми бачимо, що навіть не люди з ризикованою поведінкою виходять наперед, а звичайні люди.
Це пов'язано з тим, що до нас прийшло багато переселенців. В Одеську область переселилося майже 200 тисяч людей. І зараз, хоч люди й стали більше тестуватися на ВІЛ, але все одно захворюваність збільшується.
Наша сьогоднішня мета – це закликати людей піклуватися про своє здоров'я і, власне, розказати їм про шляхи, як це можна зробити. І один з таких моментів – це функціонування клініки "Test and Treat". Розкажіть, будь ласка, які послуги там можна отримати?
Наша клініка єдина на території України. Підтримується фундацією антиСНІД США, представництво якої ми маємо в Києві. Відкрили її у 2017 році, в грудні. І відкрили, тому що поширеність ВІЛ-інфекції в Одеській області надвисока. Вона включає в себе дуже багато послуг.
У нас є клініка і є "Wellness-центр". Тобто, це підрозділ клініки, який займається профілактикою. Клініка займається лікуванням пацієнтів. Ми маємо таку послугу, як тестування і лікування ВІЛ-інфекції самої. Також лікування і профілактика опортуністичних захворювань, які пов'язані з ВІЛ-інфекцією. Також в послуги клініки входить наявність сімейного лікаря.
Тобто, з нами можна укласти декларацію та отримати весь спектр послуг по пакету НСЗУ від сімейного лікаря. В клініці є програма "Mental Health", яка профілактує і лікує депресивні розлади у наших пацієнтів і клієнтів. Тому що дуже часто, ви самі розумієте, хронічна інфекція, вона пов'язана з тим, що людина може мати такий стан депресії.
У нашій клініці також є послуга, яка теж дуже актуальна. І наразі я бачу, що ми теж єдині, які надаємо цю послугу. Це обстеження і лікування інфекцій, які передається статевим шляхом. В цьому році ми почали лікувати вже таку інфекцію, як сифіліс. І я думаю, що будуть всі здивовані, бо про це мало хто знає. Ми лікуємо і обстежуємо на інфекції, які передаються статевим шляхом, безкоштовно.
Будь-хто може зайти до нас в клініку. Ми працюємо з 9 до 5 вечора. Працюємо ми з понеділка по суботу включно, що дуже, так скажемо, зручно для того, хто працює, наприклад, в будній день.
Вони можуть звернутися до нас в суботу. І можуть перетелефонувати до нас в клініку або в Wellness, записатися на прийом. А тестування на ВІЛ, гепатити і сифіліс у нас проходять без запису по черзі.
А як щодо кількості пацієнтів, які наразі проходять курс лікування в клініці, якщо можливо зазначити?
Так, в клініці у нас близько 1100 пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. У нас під наглядом 1100 пацієнтів на АРТ, на антиретровірусній терапії. Також у сімейного лікаря у нас близько 660 пацієнтів на деклараціях. А в ВЕЛНЕС у нас займається профілактикою. І там приходять не пацієнти клініки, а клієнти клініки. Тобто вони можуть мати свою картку. Не історію хвороби, а просто картку, по якій ми бачимо, чи приходила людина, чи тестувалася, чи профілактувала вона інфекції, які передаються статевим шляхом. Тобто ми для себе робимо цю базу даних, не для когось.
Ми знаходимося в місті Одеса, на Великій Арнаутській 44. Запис попередній потрібен в клініку, якщо ви хочете стати до нас на облік по ВІЛ-інфекції або задекларуватися у сімейного лікаря, або отримати якусь консультацію, то треба записуватись. А якщо ви хочете протестуватися на ВІЛ-інфекцію, гепатити, сифіліс, то це все у нас проходить без запису по черзі.
Згідно з постановою Міністерства охорони здоров'я України, антиретровірусна терапія безоплатна для громадян України. Виникає запитання, чи забезпечена держава усіма необхідними медикаментами, чи є якісь проблеми, що скажете?
Ви знаєте, проблеми у нас були десь на початку 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, тому ми не знали, дуже страждали ці логістичні моменти, не знали, коли прийде терапія, скільки її буде в запасі, на складі і так далі. Зараз ми повністю забезпечені, ми видаємо нашим пацієнтам антиретровірусну терапію на три, інколи на шість місяців. Наперед, так. Тобто, пацієнти зараз забезпечені терапією, абсолютно, і безкоштовно.
Можливо, у вас є інформація щодо окупованих територій? Можливо, якимось чином люди звертаються до українських клінік по допомогу?
Були такі випадки і до нас телефонували навіть. Було таке, але в цьому році ні, а в 23 ще було. І я знаю, що в нас є ЦГЗ, яке перерозподіляє антиретровірусну терапію і в них був такий момент, що вони допомагали доставляти терапію на окуповані території. Це була Херсонська область тоді і, здається, Донецька область була теж тоді включена. Були свої шляхи, якось передавали і волонтерами, і людьми, які туди заїжджають.
Тобто, наразі і при фронтовій території теж забезпечені?
Теж, і прифронтові території забезпечені. І ви самі розумієте, що в нас є пацієнти, які мають ВІЛ-інфекцію, але приймають і прихильні до прийому антиретровірусної терапії. Ми зазвичай передаємо, "Нова Пошта" зараз нас дуже виручає в тому плані, що ми передаємо навіть на нуль препарати. І військові п'ють, коли вони приходять у відрядження чи в відпустку, вони приходять, обстежуються і ми бачимо, що дійсно вони прихильні, бо вірусне навантаження в них менше 40 копій.
Хотіла б згадати такі базові моменти, які насправді розповідали ще у школі, але поновлювати свої знання – це завжди корисно. Згадаємо про основні шляхи інфікування. Через що можна отримати ВІЛ?
У нас є три основних шляхи інфікування. Сюди ж, до речі, відносяться не тільки ВІЛ. Гепатити B і C теж відносяться до цих шляхів. Це статевий шлях передачі, це шлях передачі через кров і шлях передачі від матері до дитини.
Шлях передачі через кров – це, наприклад, перепереливання крові, але наразі це дуже убезпечений варіант, тому що кров перевіряється і кров не вливається просто так. Кров перевіряється на протязі дуже великого і складного шляху і часу, бо вона перевіряється і через місяць, і через три місяці. І на станціях переливання вас не можуть наразити на небезпеку, тому що, в принципі, вона дуже перевіряється. Мінус одна фобія.
Другий шлях передачі через кров – це якщо людина приймає наркотичні речовини в вигляді уколів. Голка. Голка. Якщо через голку, то це шлях передачі через кров. Шлях передачі через кров рахується професійний, то є лікар чи медсестра на роботі можуть наразитися на небезпеку при проведенні оперативного втручання, чи при заборі крові, чи при наданні допомоги. А наразі цей шлях передачі у нас може бути і в ЗСУ, при наданні допомоги. Якщо ви надаєте її без рукавичок, захищені окулярами і так далі. Шлях передачі через кров – це навіть те, що людина на вулиці може наступити на голку.
Шлях передачі через кров – це якщо ви йдете в манікюрний салон і з вами працюють необробленими інструментами. Це теж шлях передачі через кров. Тобто, якщо подивитися, шлях передачі через кров дуже широкий і фобій може бути дуже багато, якщо ви самі себе не убезпечуєте.
І третій шлях від матері до дитини, він теж розділяється на три етапи. Це може бути передача під час вагітності, під час пологів і під час годування грудьми. Якщо казати про профілактику, до кожного шляху передачі є своя профілактика.
Якщо ми маємо статевий шлях передачі, основним методом профілактики є презерватив. Більше нічого не може убезпечити при цьому шляху передачі. Також наразі ми маємо ще один шлях профілактики передачі статевим шляхом.
Це доконтактна профілактика. Я хотіла б про неї побалакати більш докладніше, тому що не всі знають, що існує профілактика. Така профілактика, яку можна приймати і не наражатися на небезпеку.
Доконтактна профілактика існує в Україні з 2017 року. Наразі вона вже не тільки таблетована, вона вже є ін'єкційна. Якщо з 2017 року ми видавали профілактику в таблетках, її треба було приймати щодня одну таблетку.
Одразу деталізуємо, певний період часу до статевого контакту, чи це приймається просто, як вітаміни, я перепрошую, як це працює?
Таблетка приймається кожен день, бажано в один і той же час. Потрібно, щоб пройшло сім днів до того, щоб настав безпечний період. Тобто сім днів поприймали і вже на восьмий день можна займатися, наприклад, сексом без презервативу. Цим убезпечуємо себе від ВІЛ-інфекції, але не убезпечуємо від інфекцій, які передаються статевим шляхом. Однозначно про це треба казати, бо люди думають, що вони випили одну таблетку, все, і від цих інфекцій вони захистилися. Ні.
Цими таблетками, доконтактною профілактикою, ОПРЕП це називається, ми убезпечуємо себе від ВІЛ. Потім кожен день людина приймає по одній таблиці, і в який би час не відбувся статевий контакт, і якого б виду він не був, ми маємо убезпечення від ВІЛ-інфекції. Зараз є схема профілактики за потребою. Її можуть приймати цизгендерні чоловіки, тобто гомосексуальні чоловіки. Вони можуть приймати дві таблетки, наприклад, за 24 години до статевого контакту. Потім ще два дні вони приймають по одній таблиці. Тобто трьохденний прийом, якщо ти знаєш, коли в тебе буде статевий контакт.
Одразу виникає запитання, а за це потрібно платити?
Ні, у нас це безкоштовна доконтактна профілактика. Також є постконтактна профілактика, про це теж треба розмовляти. Це коли людина не впевнена, що вона… Дивіться, якщо, наприклад, відбувся статевий акт з презервативами, презерватив розірвався, якщо відбулося зґвалтування, якщо ви наступили на голку, тобто був можливий ризик інфікування, то ми надаємо на 28 днів постконтактну профілактику. І коли людина протягом 72 годин після ризикованого контакту або якоїсь ризикованої ситуації до нас звернулася, ми в цей час видали постконтактну профілактику, то маємо вже гарантію того, що людина не наразиться на інфікування.
Про це теж треба розуміти і знати. В клініці ми вже за ці 9 місяців видали близько 58 постконтактних профілактик людям, які звертаються. Мене дуже радує, що зараз почали звертатися більше людей, більше людей знають про постконтактну та доконтактну профілактику, ми бачимо як темпи ці нарощуються.
Пані Оксано, якщо все ж відбулося інфікування, які перші ознаки, симптоми ВІЛу?
Зазвичай ніяких ознак і ніяких симптомів ВІЛ-інфекції на першій стадії немає. Якщо ми будемо з вами балакати, є така позиція, як гострий ретровірусний синдром. Тобто, через місяць після інфікування у людини може з'явитися температура без причини, можуть збільшитись лімфатичні вузли, так називаємо, лімфаденопатія може бути, або може з'явитися висипка по типу кору, наприклад. Ці симптоми можуть бути, можуть не бути. Вони зазвичай з'являються у 5-7% випадків інфікування.
І зазвичай люди на це не звертають уваги, бо вони думають, я, мабуть, захворів на грип, ГРВІ, бо дуже схожі симптоми. І ці симптоми зникають самі по собі, без лікування. Основна маса людей безсимптомно інфікується і безсимптомно живе декілька років. Тобто декілька років людина почуває себе дуже добре, вона не звертається до лікарів, вона взагалі не звертає увагу на свій стан, бо він не змінюється.
Ми починаємо бачити зміни десь з 2-3 клінічної стадії. Якщо брати раніше, раніше вірус був м’якший, не так мутував, не так пристосовувався, то ми бачили безсимптомний період десь 10-15 років. Зараз ми можемо бачити укорочення безсимптомного періоду, інколи це вже 3 роки, але часто 7-10 років ми бачимо безсимптомний період.
Цей безсимптомний період можна назвати першою стадією?
Так, це перша клінічна стадія ВІЛ-інфекції.
А коли людина починає розуміти, що щось не так?
Десь уже на 3-й клінічній стадії, коли вже проходить десь 8-10 років, вона починає розуміти, що в неї з'являється втомлюваність, може бути кандидоз ротової порожнини, тобто якийсь наліт або білий на поверхні слизової рота, не на язиці, бо зараз всі почнуть шукати, що в мене на язиці, а на слизовій рота, можемо ми таке бачити.
Потім може бути туберкульоз легень на цій клінічній стадії, може бути температура без причини, може вже бути схуднення. Зазвичай на 3-й клінічній стадії вже людина втрачає 10% своєї ваги.
На 3-й стадії ще можна почати антиретровірусну терапію?
Антиретровірусну терапію можна почати на будь-якій стадії, але прогноз найліпший, коли ми починаємо на безсимптомній стадії. Антиретровірусна терапія на етапах розвитку вірусу зупиняє його розвиток.
Давайте пояснюємо простою мовою, що вірус робить з нашим організмом.
Дивіться, вірус – це живий організм. Він повинен що робити? Він повинен їсти й розмножуватися, по суті. Для того, щоб це робити, він пристосовується до навколишнього середовища. Він потрапляє в організм людини і перше, де він починає їсти і розмножуватися – це клітини імунітету. Тобто він починає вбивати те, що повинно з ним боротися. І коли у людини знижується імунітет шляхом того, що вірус його вбиває, то приєднуються інші захворювання.
Тобто, по суті, якщо ми з вами на безсимптомній стадії дали антиретровірусну терапію, то й боротися ще немає з чим, то ми просто з вами бачимо, що імунітет сталий, все нормально, людина відрізняється від звичайної здорової людини тільки тим, що кожен день п'є таблетку. Все. Зараз терапія настільки розвинута, що це зараз одна таблетка один раз в день.
Навіть є схеми, які п'ються і не прив'язані до їжі. Тобто, можна натщесерце пити, можна після їди пити, як завгодно. Але людина живе повноцінно своїм життям, вона не хворіє на опортуністичні захворювання. І наразі середня довжина життя людини на антиретровірусній терапії – 72 роки. Це дуже такий великий час. Це взагалі в сукупності взяли людей, які на різних стадіях, наприклад, почали приймати антиретровірусну терапію. А якщо це на безсимптомній стадії, то людина спокійно доживає до старості і помирає взагалі не від ВІЛ-інфекція, вона помирає від старості. Тому важлива своєчасність і звернення якомога раніше.
Тому, друзі, піклуйтеся про своє здоров'я і знайдіть 15 хвилин, щоб пройти тестування на ВІЛ.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
