Щорічно 16 листопада в Україні відзначають День працівників радіо, телебачення та зв'язку. Перша радіопередача прозвучала 100 років тому – у 1924 році в Харкові. Представники Українське радіо. Одеса пригадали як починали працювати, розповіли чи змінилося мовлення та поділилися думками про розвиток радіо. Інтерв’ю із редакторами та ведучими читайте далі у нашому матеріалі.
Діана Попкова — випускова редакторка
У колі рідних Діана Попкова змалечку слухала Українське радіо та музично-розмовну радіостанцію "Промінь". Навчавшись у школі була редакторкою стіннівки, куди писала статті не лише про учнівські ярмарки, а й про суспільно важливі теми. Студенткою Діана Попкова почала працювати в одеській редакції Українського радіо. Зараз вона майже 17 років розповідає про життя Одеського регіону на хвилях радіостанції.
"Дуже заздрила школярам з американських молодіжних серіалів, де у школі було радіо і там ефірили на перервах самі учні. В університеті на перервах писала роман про свою мрію: головна героїня працювала на радіо. Їй потрібно було вигадати ім’я в ефірі, але мені все ніяк не спадало на гадку нічого путнього. Я закрила зошит, в якому писала, а на обкладинці виднілася шхуна під назвою Piligrim. Так героїня отримала ім’я Пілігрим і моє alter ego разом з нею", — розповіла випускова редакторка.
За словами Діани, радіо "приходить до свого слухача у зручному для нього форматі, адаптуючись до викликів часу":
"З’явилися телебачення, медіа в інтернеті, соціальні мережі, стримінгові сервіси, відеоблоги. Радіо утворює симбіоз з усіма цими платформами, разом з тим залишаючись також в іпостасі класичного радіо, яке проявило свою актуальність у черговий раз під час блекаутів, коли подекуди інформацію можна було отримати лише за допомогою приймача".
Випускова редакторка наголосила на тому, що особисто для неї радіо — це пізнання нової інформації та опанування нових навичок.
Олена Халілова — ведуча новин
Олена Халілова на Українському радіо. Одеса працює 19 років. Починала працювати на Одеському обласному державному радіо.
"Увесь час працюю над своїм самовдосконаленням: отримала вищу освіту за спеціальністю "журналістика", ходила на різні корисні для роботи радіожурналіста курси. І зі мною й радіо змінюється. Від державного радіо до Суспільного. Суспільне принесло нові стандарти роботи, які допомогли поліпшити якість контенту", — розповіла Олена Халілова.
За майже 20 років роботи Олена створювала передачі, які були присвяченіоперативним новинам, соціальним проблемам, освіті, здоров'ю та екології.
"Робота на радіо завжди інакша: інколи є час спокійно та обдумано виготовити матеріал, частіше — він "горить". Треба зробити багато, швидко, якісно та за стандартами професійної журналістики. На плечі кожного журналіста лягло багато обов'язків та великий об'єм роботи. Тому особливо цінною стала та підтримка, яку колеги надають один одному", — зазначила Олена Халілова.
Наталя Железогло — звукорежисерка
Наталя Железогло із радіо познайомилася у студентські роки під час проходження практики в Одеському художньо фаховому коледжі ім. М. Б. Грекова. Тоді вона проходила навчання на Одеському обласному радіо.
"Із самого дитинства, приходячи вранці на кухню снідати, я чула через стінку, як працює радіоточка у сусідів. Позивні київської та одеської студій були для мене рідними і нагадували тепло дому. Для мене радіо — звуки, інтершуми, музика, голос і тембр ведучого, сценарій, розписаний до найменших деталей. З усім цим я люблю працювати, поєднувати, доповнювати та створювати цілісну композицію", — пригадала Наталя.
Офіційно Наталя на радіо працює 21 рік. За її словами, за цей час опанувала нові навички швидкого монтажу звукових доріжок, аби забезпечувати прямі ефіри, та навчилася працювати на телебаченні:
"Для мене немає важких днів роботи на радіо, для мене є адреналінові дні, коли в прямому ефірі є декілька спікерів: хтось із них у студії, комусь треба дзвонити і виводити в ефір, сповістивши про це ведучого під час його промови, стежити за якістю звуку, контролювати час і тримати ведучого в курсі всіх цих процесів, порахувати хвилини та секунди".
Ірина Сечковська — ведуча культурних програм
Ірина Сечковська прийшла на радіо в 1978 році студенткою Одеської консерваторії. За її словами, тоді на радіо було багато спеціалізованих культурологічних програм. Деякий час Ірина працювала позаштатно, а після закінчення вишу стала редакторкою музичного мовлення.
"Радіо полюбила одразу, бо я аудіал і сприймаю світ насамперед в звуках. Жоден канал інформації не здатен на те, щоби відтворити найтихіший подих (тільки музика). А радіо може. Тож сміливо можу сказати, що радіо це справа мого життя", — поділилась Ірина Сечковська.
Під час реформи Суспільного Ірина розширила свою експертизу і тепер робить аналітичні матеріали та соціально-політичні токшоу.
"Монтували на плівках, тепер на комп’ютерах; інформацію здобували телефоном, в бібліотеках, архівах, в людей, тепер маємо світову мережу; раніше ми були одні в ефірі, тож слухачам подобалось все, що ми пропонували, тепер конкуренція настільки висока, що постійно потрібно вигадувати нові форми і прийоми, щоб утримати слухача, який завдяки інтернету перевантажений інформацією", — зазначила Ірина.
Нині Ірина Сечковська робить передачі про культурне життя Одеського регіону та культури України в цілому, бере інтерв'ю у акторів, режисерів, музикантів, співаків, художників та інших діячів мистецтва.
Світлана Стрельцова — редакторка
Світлана Стрельцова працює у сфері радіомовлення майже десять років.
"Для мене моя робота – це про нескінченний саморозвиток, можливість розібратись у соціально-політичних питаннях і розповісти про це на загал, місце, де я почуваюсь рівноцінною частинкою суспільства і коло людей нашої редакції, які вірять в мене, довіряють і підтримують в усіх найсміливіших ідеях", — розповіла Світлана Стрельцова.
До повномасштабного вторгення жінка вела авторський радіоблог "Лайфхаки незрячої мами", присвячений темі вагітності й виховання дитини. В ньому редакторка ділилася власним материнським досвідом. Нині на Українському радіо. Одеса Світлана створює програми на соціальні, політичні та інші теми.
"Для мене дуже важливо працювати поруч із тими, для кого власні цінності і принципи журналістських стандартів — це не порожній звук", — поділилась Світлана Стрельцова.
Геннадій Степаненко — редактор
Геннадій Степаненко працює у сфері радіо 29 років. Він закінчив Інститут журналістики КНУ по спеціальності "газетна журналістика".
"Можна сказати, що не я обрав радіо, а навпаки воно мене. З роками я зрозумів, що мені цікаво робити те, що викликає інтерес у радіослухачів. Їх реакція — найвища нагорода! В деяких випадках, навіть, якщо це негативна реакція. Радіо, для мене, є засобом документуванням часу, в якому ми живемо, для того, щоб майбутні покоління могли максимально реалістично уявити реалії далеких і, по-своєму, непростих часів", — розповів Геннадій.
"За моїми спостереженнями, в 90-х роках, з появою комерційних радіостанцій, монополія дротового радіо (на Одещині в 1990 році налічувалося 1 млн. 218 тис. радіоточок) була подолана купою універсальних та "нішевих" радіостанцій в FMдіапазоні. Це була справжня конкуренція, в якій далеко не завжди перемагали ті, хто залишався на позиціях якісної журналістики та дотримувався моральних норм. Тоді ж, виник крен у бік потурання аудиторії, яка не схильна до аналітичного мислення та має низькі смаки", — зазначив редактор.
За словами Геннадія Степаненка, важкі моменти у роботі виникають тоді, коли працівники радіо стикаються із неповагою до своєї праці:
"Найнеприємнішими та важкими бувають моменти, коли доводиться стикатися з неповагою твоїх зусиль, спрямованих на розкриття певної резонансної теми. Лише розчарування викликає боягузливість певних персон, які намагаються замаскувати цю свою рису, щоб уникнути незручних питань про сферу своєї відповідальності".
Зміни у радіомовленні від 24 лютого 2022 року
"Радіо стало ще більш відповідальним. Найважчі дні ті, коли потрібно розповідати про загиблих. Ти маєш зберігати ясність розуму, хоча емоції переповнюють", — розповіла випускова редакторка Діана Попкова.
"У рази підвищилась оперативність і відповідальність. Особливо, коли знаєш, що в певні моменти тільки радіо залишається єдиним засобом передачі інформації людям. Особисто для мене, змінилось все, бо з культурологічних авторських програм довелось повністю перелаштовуватися на інформаційно-політичне мовлення. Було складно", — зазначила Ірина Сечковська.
"Під час повномасштабної війни доводилось працювати у найрізноманітніших умовах, як, наприклад, начитувати текст для випуску з подушками під столом, брати інтерв’ю о 12-ій ночі, бо спікер важливий і може тільки о цій порі і тільки сьогодні", — пригадала Світлана Стрельцова.
"З початком повномасштабної війни змінилося, на мою думку, абсолютно все навколо. Хоча, до цього часу не всі це усвідомили. Для радіо — це стало шансом завоювати довіру слухачів. Пишаюсь, що я причетний до донесення суспільству саме об'єктивної, корисної та достовірної інформації", — поділився Геннадій Степаненко.
Українське радіо через 50 років: яке воно
"Спостерігаю за тенденцією: наразі в Китаї, в Польщі, в Естонії на радіостанціях почали замінювати ефірних радійників на ШІ-ведучих. ШІ-ведучі вже замінюють діджеїв на музичних радіостанціях та ведучих новин. Автоматизація завжди з одного боку — це прогрес, а з іншого — втрата унікальності. Гадаю, за 50 років таке може трапитися з радіо: в умовах засилля голосів та текстів, згенерованих ШІ, сформується аудиторія з запитом на живий голос, на хендмейдні тексти, так би мовити, аудиторія, яка цінуватиме унікальність обертонів та інтонацій, живе тепло голосу та слова. І тоді радіо отримає черговий новий поштовх, як-от нині вінілові платівки чи плівковий фотоапарат", — зазначила Діана Попкова.
"Я впевнена, що радіо буде. Можливо, воно знов зміниться: з'являться нові підходи до роботи, нові технічні пристрої для прослуховування, нові запити в аудиторії. І Українське радіо. Одеса на найвищому рівні відповість на них", — наголосила Олена Халілова.
"Певна, що змінюватимуться тільки технічні засоби виготовлення і відтворення програм та видачі в ефір. Сподіваюсь, не зміниться головне — радіо залишиться інструментом, який дозволяє почути найтихіший подих найправдивішої інформації. Бо слово може збрехати, а інтонація завжди правдива", — поділилась Ірина Сечковська.
"Гадаю, що у радіо є шанс значно наростити свою аудиторію завдяки технічним новаціям, які з'являться у найближчі пів століття. На мою думку, це буде цифрове аудіомовлення, яке вже сьогодні в десятках країн замінює аналогове FM-радіо. Воно даватиме гарантовано чисте і безперебійне звучання. І, при тому, даватиме можливість зворотнього зв'язку з радіостудією. А саме ця можливість, яка протягом історії радіо втілювалася в різних формах, була фактором, який гарантував популярність радіопрограм", — сказав Геннадій Степаненко.
Авторка: Ксенія Дружиніна
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
