В Одесі 1 та 2 листопада відбувся тренінг між різними відомствами у рамках проєкту "Безпечне освітнє середовище". Його впровадили у 12 громадах країни: у шести на Житомирщині та у шести на Одещині. Метою є побудова безпечного освітнього середовища в умовах війни. Про те, що це за проєкт, яка його мета та враження учасників програми — читайте у матеріалі Суспільного.
Про проєкт
"Організація безпечного освітнього середовища" реалізується за ініціативи Міністерства освіти і науки України спільно з "Фондом президента України з підтримки освіти, науки та спорту" за підтримки ЮНЕСКО та уряду Японії. У ньому взяли участь освітяни, працівники Міністерства внутрішніх справ, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління організації служби освітньої безпеки Національної поліції України та Академії патрульної поліції. В Одеській області участь взяли такі громади, як: Арцизька, Балтська, Березівська, Ізмаїльська, Любашівська та Овідіопольська.
Метою проєкту є побудова безпечного освітнього середовища в умовах війни: координація всіх відомств, від вчителів до правоохоронців та надзвичайників, аби швидко, точно та максимально правильно діяти в умовах критичної ситуації. Для цього ініціатори проєкту збирали інформацію та переймали досвід Ізраїлю, адаптували матеріали під українські реалії.
"Складність була з тим, щоб зрозуміти по функціоналу: в Ізраїлі є своя структура відомств, у нас вона інша. Ми намагались зрозуміти, кому ми можемо делегувати ті чи інші функції. Треба було порахувати економічний ефект: скільки додаткових видатків з бюджету потрібно виділити, якщо ми впроваджуємо нову штатну одиницю, наприклад, в кожному закладі освіти, яка б відповідала за безпеку, скільки будуть коштувати такі навчання, що це означає для нас з погляду набору цих людей" — розповіла Ольга Будник, радниця-уповноважена президента з питань "Фонду президента України з підтримки освіти, науки та спорту".
Спочатку планували вісім областей, де впроваджуватимуть програму. Проте, розповіла національна проєктна офіцерка ЮНЕСКО в Україні Оксана Савицька, коли вони зрозуміли обсяг потреб — обрали Житомирську та Одеську:
"Ми просто обрали області з півночі: крайня північ та крайній південь. Бо рівень загроз різний, розмір громад різний. Я вам хочу сказати, що стиль управління в цих областях теж абсолютно різний. Житомирщина більш авторитарна, більш така вся об'єднана, а з Одещини всі такі самостійні. Це різний формат, який ми хотіли відпрацювати в різних громадах", — пояснила Оксана Савицька.
Міжвідомчий тренінг
Метою міжвідомчих тренінгів є навчити всіх учасників освітнього процесу взаємодіяти з різними службами: це і ДСНС, і Національна поліція, і Патрульна поліція. Як приклад взаємодії, організатори заходу показали учасникам проєкту ролик зі змагання "Формула-1", де команда механіків на піт-стопі за дві секунди спроможна оцінити ситуацію та поправити недоліки автівки. Все це завдяки тому, що кожен учасник команди знає свою роботу, а також розуміє, що робить його колега.
"Налагодження взаємодії команди реагування в закладі освіти — це ті команди, які створені відповідно до спільного наказу Міністерства освіти, Міністерства внутрішніх справ. В кожному закладі має бути пул людей, так звана команда, які чітко розподіляють між собою функції, хто що робить у разі, якщо щось трапляється, і вони мають це постійно відпрацьовувати", — зауважила національна проєктна офіцерка ЮНЕСКО в Україні.
За її словами, у кожної структури, яка бере участь в оперативному реагуванні є свої алгоритми дії. Складність же у тому, що між собою відомства не діляться цими алгоритмами.
"Чому ми говоримо про команди реагування? Що ти не один, в тебе є підтримка, в тебе є люди, з якими ти взаємодієш — ось ви разом пройшли ці навчання-тренування. Ось так ви будете себе поводити, якщо щось трапиться. І от давайте зараз це відтренуємо, і далі, якщо ви потрапите в якусь ситуацію — ви вже будете знати, що з цим робити", — додала Ольга Будник.
Ідея, кажуть організатори, щоб учасники завдяки спеціальним вправам склали для своєї громади той план, який вони будуть реалізовувати.
Практичні заняття
У рамках проєкту на Одещині 4 300 працівників закладів освіти з шести громад протягом двох місяців проходили практичне навчання в "Одеській академії неперервної освіти Одеської обласної ради". Працівники Академії, центрів професійного розвитку педагогічних працівників, інклюзивно-ресурсних центрів Одеської області:
- надавали практичні рекомендації щодо впровадження системного підходу до організації безпечного освітнього середовища;
- сприяли розвитку навичок, необхідних для ефективного реагування на сучасні виклики та загрози в закладі освіти;
- підвищували рівень компетентностей команди реагування та усіх працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти щодо питань безпеки.
"Це не все, що має вміти педагог, але та база, яка є необхідною. В цій же програмі є дуже великий практичний компонент з залученням представників регіональних, Національної поліції і ДСНС, де кожен педагог має можливість скористатись вогнегасником, пройти задимлену кімнату, зрозуміти, наскільки він психологічно в ресурсі, готовий до стресових факторів. Ми їм даємо шланги для гасіння пожежі, ті, якими оснащені заклади освіти та інші речі, як користуватись оснащенням класу безпеки, які створюються в кожній школі. Максимально все, що практично може знадобитись для того, щоб відчувати готовність — ми це відпрацьовуємо", — пояснила Оксана Ситник.
Директорка початкової школи в Березівській громаді Анастасія Караваєва, поділилася враженнями від практичних занять:
"Були різного виду евакуації, нас навчали, як це робиться, як це повинно бути. Як правильно згрупувати дітей, як допомогти їм в стресовій ситуації, тому що ми розуміємо, що діти є різні. Я, як директор, на сьогодні розумію, як правильно зробити комунікацію між усім колективом, вивезти дітей та проінформувати ті чи інші служби. Бо є певні прогалини: хто повинен кого повідомити, хто повинен почати евакуацію. Це здавалося б, такі незначні, але все ж таки відіграє дуже важливу роль".
Та додала, що в її закладі практичні відпрацювання робитимуть щомісяця, аби довести дії до автоматизму.
Інша учасниця програми Інна Весельська-Маслова є спеціалістом з безпеки освітнього середовища Ізмаїльської територіальної громади. Жінка розповіла, що багато уваги у програмі приділяли медичній допомозі: першій медичній та домедичній, а також, як реагувати на правопорушення серед дітей: про кримінальну та адміністративну відповідальність. Освітянка поділилася, що ці заняття перевернули її власне уявлення про безпеку в школі:
"Що для нас була безпека? Безпека — це дитина в шапці, поїла та не кашляє. І здавалося, що це основні параметри безпеки. Зараз це вже зовсім інший аспект: ніж, змія, терорист, "Шахед", замінування, повінь, пожежа, землетрус, булінг. Я зрозуміла, що дуже важливий тренувальний процес, тренування. Навчальний це одне, тренування — це інше. І коли дитина механічно вже працює і знає, що їй робити у випадку такої ситуації, то вона просто спокійно реагує на це".
Проєкт "Безпечне освітнє середовище" розпочали восени 2023 року. У пілотних громадах він повністю має завершитись до нового року. Далі його впроваджуватимуть в прифронтових та прикордонних областях: Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській. А масштабувати по всій Україні планують до 1 вересня 2025 року.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
