У 2024 році Одеська національна наукова бібліотека відзначає 195 років від дня свого заснування. Як змінювалась перша публічна книгозбірня України впродовж майже двох століть та які труднощі долає зараз — у матеріалі Суспільного.
Одеська національна наукова бібліотека — перша публічна книгозбірня України. Як зазначено на сайті бібліотеки, заснували її у 1829 році. Це була друга в Російській імперії і перша в Україні публічна бібліотека. Спочатку книгозбірня розташовувалась на Приморському бульварі, а у 1907 році переїхала на Пастера, 13 — у будівлю, яку для бібліотеки звів архітектор Федір Нестурх.
Складнощі на шляху розвитку Одеської національної наукової бібліотеки
Наразі Одеська національна наукова бібліотека пропонує читачам близько 5,5 мільйонів документів 130 мовами світу, розповіла генеральна директорка закладу Ірина Бірюкова. За її словами, за майже два століття бібліотеці вдалось перетворитись з маленької та публічної з фондом у пʼять тисяч документів у науково-інформаційний, дослідницький, культурно-просвітницький центр:
"З цих 5,5 мільйонів документів понад 200 тисяч є такими, що підлягають до занесення в реєстр національних пам'яток.".
За словами жінки, через стрімке збільшення фонду вже у середині XX століття бібліотеці не вистачало вільних приміщень. Ірина Бірюкова сподівається, що цю проблему допоможе вирішити цифровізація документів. Однак, на її думку, більш актуальним викликом для бібліотеки є збереження фонду під час війни.
"Одеса все ж таки не в тій лінії небезпеки, як, скажімо, Харків чи Херсон. Той самий Миколаїв, який у 2022 році нещадно обстрілювався, і загроза втрати архівних матеріалів, музейних фондів була надзвичайно високою. У нас був все-таки час. Завдяки нашим захисникам, вдалому плануванню, ми не втратили документів, і я сподіваюся, що цього не станеться. Ми виграли цей час і змогли убезпечити певною мірою фонди, перемістити, зробити так, щоб не було загрози, хоча б елементарної втрати через те, що на будівлю впав уламок якогось снаряду,", — розповіла Ірина.
Чим цікавляться читачі Одеської національної наукової бібліотеки
Значним попит сьогодні мають видання соціально-економічної та соціально-політичної тематик, зазначила гендиректорка. Також, за її словами, спостерігається зростання цікавості до літератури, яка розповідає про історію України:
"Ми працюємо як джерельна база для дослідників з доволі глибокою хронологічною глибиною, тому читацький попит у нас дуже нетиповий. Зазвичай, це покоління, яке отримувало шкільну освіту ще за радянських часів. Зараз в інформаційному просторі вже є велика кількість контенту: відеоматеріалів, поезії і творчих театральних проєктів, які привертають увагу до цих складних для декого тем. Тож мені дуже приємно, що користувачі питають про літературу для більш глибокого розуміння".
У часи пандемії коронавірусу у бібліотеці відкрили художній абонемент. Це, за словами директорки, зробили у якості експерименту, проте не очікували такого попиту.
"Ми маємо можливість дублетну літературу, проте сучасну, актуальну і цікаву нашому користувачеві, надавати в доступ. В якості експерименту ми запустили цю послугу. Виявилось, що вона користується хорошим попитом. Беруть художню літературу, а також детективну літературу для дітей", — прокоментувала вона.
Ірина Бірюкова також підкреслила, що, переважно, бібліотека надає послуги дорослому населенню. Тому, за її словами, вони не очікували ажіотажу та попиту з боку молодшої аудиторії.
"Ми вже намагаємося допомагати як книжковими фондами, так і просвітницькими активностями.У нас є чудова новорічна програма від Миколая до Різдва, родинна мандрівка з старовинною книгозбірнею, під час якої діти гуляють з батьками, знайомляться з цією бібліотекою. У нас є Снігова королева, яка проводить їх цим маршрутом, під час якого є зупинка на малювання розмальовок, яка потім використовується для подарунків військовим. Такий ось інтерактив".
Також на базі бібліотеки проводяться майстер-класи з виготовлення книжкових закладинок, "лікування" книжок, книжковий лікар, зауважила гендиректорка. За її словами, це допомагає знімати певні бар'єри і бути в одному потоці.
З чого складається краєзнавчий фонд Одеської національної наукової бібліотеки
Одеська національна наукова бібліотека має великий краєзнавчий фонд, розповіла завідувачка відділу краєзнавства Євгенія Бережок. Це документи, книги, періодика, які видавались в Одесі та на півдні України. За словами жінки, найбільш рідкісними з усього фонду є газети. Вперше в Одесі вони з'явились в 1827 році. Їх зберегли до сьогоднішнього дня і потрохи оцифровують.
"Одеський вісник" виходив французькою мовою, і в нас є кілька номерів, які збереглися з тих пір. Вони навіть зараз користуються великим попитом. На жаль, ми їх не можемо видавати читачам, бо це дуже рідкісний фонд і вони дуже вразливі до кліматичних змін, освітлення. Газети друкувалися не для того, щоб їх зберігати, а щоб ними користуватися, знаходити інформацію, і ми їх оцифровуємо. Намагаємося оцифровувати невеликі формати", — сказала Євгенія Бережок.
Вона додала, що всі оцифровані документи публікують на офіційному сайті. Наприклад, на сайті доступний "Одеський вісник" з перших номерів. Проте, оцифровка фондів — один з викликів, оскільки, за словами Євгенії, бібліотеці не вистачає коштів, щоб закупити спеціальний сканер для таких видань.
"Ми намагаємось виходити з положення і, як-то кажуть, зробити, що ми можемо. Намагаємось надати користувачам, науковцям і краєзнавцям подивитись газети і знаходити там інформацію", — додала жінка.
Краєзнавством цікавляться не тільки науковці та дослідники, зазначила завідувачка відділу. Сюди приходять люди різних категорій, зокрема, екскурсоводи.
"Є науковці, краєзнавці-аматори, студенти, і навіть екскурсоводи. Є така категорія, я б її виділила окремо. Зараз в Одесі дуже потужний екскурсійний рух, багато екскурсій пропонують різноманітних. Щоб провести екскурсію, її потрібно дослідити, дослідити якесь питання, і до нас приходять екскурсоводи", — відзначила вона.
Також приходять люди, які шукають інформацію про своє генеалогічне коріння, продовжила Євгенія Бережок. Часто вони з маленьких міст і містечок. Генеалогічне дослідження – це дуже кропітка праця, підкреслила вона.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
