Жителька Нової Каховки Анастасія Борисова прожила п'ять місяців в окупації. Їй разом сім'єю довелось виїхати з рідного міста в Одесу. Про евакуацію з двома дітьми та адаптацію на новому місці жінка розповіла знімальній групі Суспільного.
Початок повномасштабного вторгнення Анастасія Борисова зустріла на Херсонщині. Вона згадує, що вірила, що все незабаром скінчиться. Їй доводилось ходити вулицею та зустрічатись з озброєними військовими.
"Було стійке відчуття, що зараз все скінчиться, що це не може бути в цивілізованому світі такого, не може світ такого допустити. Потім це вже було нестерпно. Ти ходиш по вулиці знаючи, що поряд з тобою ходять військові з автоматами. Вони в будь-який момент можуть тебе зупинити, обшукати, затримати", — розповіла жінка.
Коли на вулицях Нової Каховки збільшувалась кількість російської воєнної техніки, родина вирішила евакуюватись. Як Анастасія пригадує, полегшення вона змогла відчути на першому блокпості України в Запорізькій області, коли змогла побачити український прапор. Після того як жінка виїхала, неподалік від її будинку вибухнув склад російського БК.
"Наш шлях евакуації почався 10 липня, ми виїхали вже по дорозі до вільної України. Вночі з 11 на 12 липня стався великий вибух на складі БК орків. Цей склад БК знаходився біля мого будинку, недалеко. Цією вибуховою хвилею просто повибивало усі вікна, шибки, двері, нічого на місці не залишилось", — зазначила Анастасія.
У сім’ї Анастасії Борисової двоє дітей. Одна з них, це молодша Мілана. У свої чотири роки вона вже знає, що таки нехороші, бо руйнують будинки.
"Я з Нової Каховки. Приїжджали танки. - А танки хороші? - Ні, вони всі будинки руйнують. - Танки руйнують будинки? А твій дім де? - Далеко-далеко. - А що з твоїм будинком? - Він зруйнований, всієї сім’ї", — пояснила донька Анастасії Мілана.
Анастасія також виховує дванадцятирічного Віталія. Одразу після народження у хлопчика діагностували рідкісне захворювання – синдром Лежена. За словами мами, належний догляд після початку повномасштабної війни він зміг отримати лише після евакуації.
"Я навіть декілька разів підходила з документами на блокпост. Благала, просила, пропустіть нашу машину. Ми 217 були в черзі й по 90 на добу пропускали, але мене відправляли чекати. Потім, за 20 хвилин до закриття блокпоста, я підійшла вже з дитиною і показала на посту цим клятим “визволителям”, що ось цю дитину ви змушуєте чекати під палючим сонцем", — пригадує Анастасія.
Наразі Віталій проходить реабілітацію в одному з центрів Одеси. Як стверджує жінка, син вже має успіхи.
"Ми прийшли маючи досягнення 20 кроків, на сьогодні, після двох курсів в цьому реабілітаційному центрі, наші досягнення становлять 380 кроків", — зазначила мама.
Кілька місяців тому Анастасія почала вишивати шеврони для військових. Свою справу вона розпочала після прохання свого друга.
"Написав мій друг, він попросив вишити шеврон, де написано Нова Каховка. Я це зробила, показала в соцмережах свій результат і посипалися запити. Ось такий, бачите, новий герб. Це не офіційний, але він полюбився нашим містянам, тому що він не містить радянської символіки й цей ескіз з’явився під час війни", — розповіла жінка.
Читайте також
- "Вікон немає, даху немає": як жителі Херсона відбудовують будинки після російських обстрілів
- Готували сирні пончики: в Одесі діти та переселенці опановували професію кухаря
- На Херсонщині був фермером – в Одесі став волонтером: історія родини переселенців
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
