В український прокат вийшов фільм Одеської кіностудії «Довженко. Перший погляд». Стрічка розповідає про одеський період життя Олександра Довженка — час, коли майбутній режисер починав працювати в кіно та знімав свої перші фільми. Робота над байопіком Байопік (від англійського biographical picture — біографічна картина) — це художній кінофільм, який розповідає про життя реальної, історично значущої або відомої особистості.тривала майже десять років, а частину сцен знімали вже під час повномасштабної війни.
Чому творці вирішили зосередитися саме на одеському періоді життя Довженка, як шукали історичні локації та реквізит, організовували зйомки під час повітряних тривог і що зробило цю роботу особливою для команди — творці фільму розповіли Суспільному.
«Місто Одеса зробило його кінорежисером»
Ідея створити фільм про одеський період життя й творчості Олександра Довженка виникла у режисера-постановника Костянтина Коновалова ще у 2014 році. Про початок роботи над стрічкою з робочою назвою «Режисер» Одеська кіностудія офіційно повідомила у квітні 2024 року. Проєкт приурочили до 130-річчя від дня народження Довженка.
За задумом творців, фільм мав показати не все життя режисера, а саме період його становлення в Одесі. Тут Довженко почав професійний шлях у кіно, працював над першими стрічками та познайомився з людьми, які вплинули на розвиток Одеської кінофабрики.
Про задум стрічки Коновалов розповідав ще на початку роботи над фільмом.
«Ми не забуваємо, що Олександр Довженко почав свою творчість саме в місті Одеса. І місто Одеса зробило його кінорежисером. Місто дало йому можливість зняти дебютні фільми, які досі вважаються одним із шедеврів кінематографічного мистецтва», — сказав постановник.
Сценарій створювали Костянтин Коновалов, Сергій Тримбач, Максим Курочкін та Андрій Осіпов. Сергій Тримбач — сценарист, кінокритик і дослідник творчості Довженка — пояснював, що історія охоплює початок професійного шляху режисера: від роботи сценаристом до перших режисерських спроб.
«Це невеликий, але дуже важливий фрагмент життя, адже це, по суті, початок. Спочатку Довженко працює як сценарист над фільмом "Вася-реформатор", потім — над ексцентричною комедією "Ягідка кохання", а далі — над "Сумкою дипкур'єра". Саме про це йтиметься в майбутній картині», — розповів Тримбач
Водночас, за словами Тримбача, сам Довженко пізніше оцінював свої перші роботи як учнівські. Автори фільму хотіли показати не лише самого режисера, а й середовище, у якому він формувався.
Важливими персонажами історії стали Юрій Яновський, Павло Нечеса та інші працівники Одеської кінофабрики.
«Взагалі тут українська Одеса, тому що тут дійсно кінофабрика. І це викликало, ясна річ, відповідне ставлення спецорганів, що тут сформувався такий український осередок», — розповів Сергій Тримбач.
Яким хотіли показати молодого Довженка
Для авторів фільму одним із найскладніших завдань було створити цілісний образ молодого Довженка. Андрій Осіпов, голова Державного агентства України з питань кіно та співавтор сценарію, розповів, що під час роботи над сценарієм опрацьовував різні біографічні джерела.
Осіпов розпочав роботу над проєктом майже десять років тому як продюсер і директор Одеської кіностудії. Згодом він долучився до написання сценарію як один зі співавторів.
«Найскладніше — розкрити постать Довженка. Абсолютно в жодній книзі, яка присвячена Довженку, не можна побачити його цілісно. Навіть славна книга "Майстер корабля", яку ми брали за основу, вона більше висвітлює самого Яновського і Пінто, ніж Довженка», — зазначив Андрій Осіпов.
Для підготовки сценарію він використовував, зокрема, біографічну книгу про Довженка із серії «Життя видатних людей».
«Вона мені допомогла. Тому весь мій кабінет був обклеєний фотографіями героїв цього фільму. Іде Пінто, і Павло Нечеса, і Яновський, і Довженко, і багато світлин того часу, сторічної давнини. І в якийсь період історія прийшла», — розповів Осіпов.
За його словами, для нього важливо було показати не абстрактний образ відомого режисера, а конкретну історію людей, які працювали разом на Одеській кінофабриці сто років тому.
«Це байопік про реальних історичних постатей, але це байопік не просто про українця — це про найвідомішого кінематографіста. По-друге, це історія, яка сталася в Одесі сто років тому. Мені особливо приємно, що це історія про Одеську кіностудію, про те, що тут відбувалося, про славних людей, які працювали, творили тут», — сказав Осіпов.
Локації зі сховищем і «шахеди» над майданчиком
Одним із найбільших викликів для команди став сам процес зйомок під час повномасштабної війни. Продюсерка фільму та директорка Одеської кіностудії Ганна Дочева розповіла, що під час підготовки насамперед доводилося шукати локації, які відповідали б історії фільму і водночас мали поруч укриття.
«Перше, що спало мені на думку, — це знайти всі бажані локації, щоб поруч було сховище. Ну це прям — знайти сторічної давнини реквізит було простіше, ніж знайти локації зі сховищем. Оце було дуже складно», — розповіла Ганна Дочева.
Під час першої знімальної зміни команда працювала над сценою розстрілу, а над майданчиком пролітали «шахеди». Для продюсерки це був один із моментів, коли стало зрозуміло, наскільки складним буде виробництво фільму в умовах війни.
«Перша зміна, знімальна розстрільна сцена — і над нами літали "шахеди". Ми хвилювалися. Перший знімальний день, і ми думаємо: "Ми класно, в лапках, починаємо, бо що буде далі?" Чи зупиняти зйомки, чи ні? Адже ми розуміємо: якщо зупинимося й підемо в укриття, потім доведеться надолужувати», — згадує Дочева.
Під час повітряних тривог знімальна група залишала майданчик і переходила в укриття. Після цього роботу продовжували.
Майже десять років роботи
Проєкт кілька разів змінював обставини виробництва. За словами Андрія Осіпова, фільм проходив пітчингПітчинг — це коротка та переконлива презентація ідеї, стартапу, продукту чи кінопроєкту, мета якої — зацікавити інвесторів, партнерів, продюсерів або журі та отримати фінансування, грант чи підтримку., однак його створення розтягнулося через зміни в державній підтримці, пандемію COVID-19 та початок повномасштабної війни. Після переходу на державну службу Осіпов уже не керував виробництвом, але залишився одним зі співавторів сценарію та стежив за роботою команди.
«Фільм знімався під час війни. Але я прийняв цей фільм як завершену роботу, як український національний фільм», — сказав Андрій Осіпов.
Він зазначив, що після переходу на державну службу був упевнений у команді Одеської кіностудії.
«Я був упевнений у команді Одеської кіностудії. З нами працювали найкращі фахівці. Креативним продюсером був Андрій Дончик, який допоміг нам із монтажем. Також із нами працював композитор Сергій Могилевський. У нас були чудові режисери монтажу й кольористи», — розповів Осіпов.
Окремо він відзначив Ганну Дочеву, яка працювала разом із ним на кіностудії ще до його переходу на державну службу.
«Працювала поруч зі мною багато років, тому я зовсім не хвилювався. І я був не так далеко», — сказав голова Держкіно.
«Я не вірила, що ми дожили до цього»: як Одеса зустріла фільм про Довженка
Міжнародна прем'єра фільму «Довженко. Перший погляд» відбулася в Таллінні у 2025 році. Однак, за словами Ганни Дочевої, саме показ в Одесі команда сприймала як першу повноцінну зустріч стрічки з широкою аудиторією. Після міжнародної прем'єри монтаж фільму дещо змінили.
«Ми настільки хвилювались, по-чесному. Бо вчора, можна сказати, глядач побачив наше кіно (вперше, — ред.). Зараз наш Довженко виходить на широкий екран. Дуже хвилювались. Була в залі, спостерігала за реакцією — прям щиро в захваті», — розповіла Дочева.
Після завершення сеансу продюсерка мала представити команду фільму. Однак через емоції не змогла одразу виступити.
«Після того, як уже фінальні титри всі пройшли, я маю вийти представити команду, щось сказати. Я просто не могла себе стримати. В мене просто сльози градом, уже вмикається світло, я з мікрофоном, а я не можу зупинитися, бо я сама собі не вірила, що ми дожили до того, що ми вивели цей фільм (на екрани — ред.)», — сказала Ганна Дочева.
За її словами, реакція глядачів стала для команди підтвердженням того, що багаторічна робота була не марною.
«Просто зал аплодував стоячи протягом усіх фінальних титрів. Тож ми натхненні й просто в захваті», — додала вона.
«Довженко. Перший погляд» вийшов у прокат
З 1 жовтня «Довженко. Перший погляд» демонструють в українських кінотеатрах. Паралельно команда планує фестивальні покази в Україні та за кордоном.
За словами Ганни Дочевої, фільм уже подавали на українські та міжнародні фестивалі. Після виходу в прокат мають відбутися, зокрема, покази для української спільноти за кордоном.
Для команди стрічки вихід на широкий екран став завершенням майже десятирічної роботи над проєктом. Фільм розповідає про одеський період Олександра Довженка та середовище Одеської кінофабрики 1920-х років — людей, із якими майбутній режисер починав свою кінокар'єру.
«Довженко. Перший погляд» нині можна переглянути в кінотеатрах України.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
