Друге травня – сьомі роковини подій на Грецькій площі та Куликовому полі в Одесі. Тоді внаслідок зіткнень між прихильниками Євромайдану і учасниками акції "Антимайдан" та пожежі в Будинку профспілок загинули 48 людей, понад 200 були травмовані. Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані і навмисне сплановані. Що відомо про розслідування подій та головних фігурантів справи – у матеріалі Суспільного.
Сутички 2 травня 2014 року розпочалися в центрі Одеси – в районі Грецької площі. Того дня близько 15:00 вболівальники футбольних клубів "Чорноморець" та "Металіст" разом із містянами вирішили перед матчем пройтися вулицями Одеси мирною ходою "За єдину Україну". Захід об'єднав майже дві тисячі людей, які планували стартувати з Соборної площі. Паралельно на розі вулиці Жуковського та Олександрівського проспекту зібралися понад 300 учасників "Антимайдану", більшість з яких представляли організацію "Одеська дружина". Вони планували рухатися паралельно маршу фанатів та євромайданівців.
Коли в районі Грецької площі дві колони перетнулися, почалися масові заворушення. Учасники кидали одне в одного каміння, піротехніку та "коктейлі молотова". Вітрини магазинів, громадські зупинки та автівки, які розташовувалися поряд, були розбиті. Під час сутичок лунали постріли. Унаслідок протистояння на центральних вулицях Одеси загинуло шестеро людей – всі від вогнепального поранення. Першими з них стали учасники маршу за єдність Ігор Іванов та Андрій Бірюков.
Міліція, за словами колишнього правоохоронця та експерта "Групи 2 травня"Група журналістів та експертів, які здійснювали незалежне розслідування. Деякі їх документи були долучені до справ по подіям 2 травня. Віктора Сердюка, була "деморалізована через події Майдану, ситуація в Криму та на Донбасі. Правоохоронці не розуміли, що їм робити та кому підпорядковуватися. Тому допускали помилки та діяли некваліфіковано", – переконаний чоловік.
"Вкрай непрофесійними були дії керівництва одеської міліції. Насамперед, виконуючого обов'язки начальника обласного управління МВС Петра Луцюка. Зараз щодо нього триває судовий розгляд. До Луцюка багато претензій, особливо з приводу введення плану "Хвиля". Як з'ясувало слідство, його сфальсифікували. Бо коли передавали інформацію в Київ про те, що відбувається 2 травня в місті, вказали, що план був введений о 14 годині дня. Але в цей час сутичок ще не було. Якби цей план ввели, трагічних наслідків не було б. Масові заворушення локалізували б ще на Грецькій площі", – запевнив Сердюк.
Протистояння у центрі міста тривали понад три години. Згодом, близько 19 години, конфлікт між прихильниками Євромайдану та "Антимайдану" перемістився на Куликове поле. Майданівці та футбольні вболівальники, які прибігли після матчу, почали штурм наметового містечка поблизу Будинку профспілок. Коли його зруйнували, приблизно 300-350 людей забігли до будівлі, де опинилися заблокованими. Оскільки учасники продовжували кидати одне в одного "коктейлі молотова", у Будинку профспілок почалася пожежа. Унаслідок цього, за офіційною версією слідства, 32 людини загинули від чадного газу, ще 10 померли, вистрибуючи з вікон. Серед жертв було 34 чоловіки, 7 жінок та неповнолітній юнак. Загалом 2 травня 2014 року травмувалися понад 200 людей.
За словами хіміка та експерта "Групи 2 травня" Владислава Балінського, займання розпочалося з дерев'яних барикад біля входу у Будинок профспілок. Вогонь перекинувся на двері та центральний хол, який був заповнений піддонами, меблями, побутом, каміннями, пляшками з запалювальною сумішшю, бензиновим генератором та іншими речами, які "куліковці" перенесли з наметового містечка. Далі полум'я охопило сходові прольоти, зокрема задньої частини будівлі. Температура на рівні першого поверху досягла 600 градусів та 200-300 – на сходах. Вестибюль, пояснив Владислав, умовно став "піччю", а сходовий колодязь – "витяжною трубою".
"Дим здебільшого почав виходити через задні вікна. А там якраз були зосереджено багато людей, бо в цьому місці великий простір і зручно спостерігати за подіями. Вони ж думали, що охороняють периметр будівлі, тому розмістилися біля задніх вікон. Якийсь час дим виходив достатньо вільно, люди пригиналися та переміщалися будівлею. Але згодом вибухнув бак бензинового генератора, який став спусковим механізмом", – запевнив експерт.
Того ж дня за фактами масових заворушень, що призвели до загибелі людей, Приморський районний відділ ГУМВС розпочав кримінальне провадження.
Загалом правоохоронці допитали понад 1 300 осіб, отримали більш як 200 ухвал про тимчасовий доступ до речей та документів та провели більш ніж 250 експертиз (34 ще тривають).
Наразі провадження все одно залишається на стадії досудового розслідування. У ньому нараховується приблизно 100 томів з різними епізодами подій 2 травня. За 7 років деякі з них передали до суду в якості самостійних справ. Так Офіс генерального прокурора разом з Одеською обласною прокуратурою направили до суду обвинувальні акти щодо 29 учасників подій 2 травня. З них одну справу закрили через смерть фігуранта (2016 рік), 19 людей суд виправдав (2017 рік), троє отримали обвинувальні вироки (2017-2018 роки), та ще по дев'ятьом обвинувальні акти розглядаються у суді.
Події на Грецькій площі
Одна зі справ, яку правоохоронці відокремили від основного провадження та направили до суду, – справа про сутички на Грецькій площі. Вона стосувалася затриманих "антимайданівців", серед яких було 17 громадян України та двох росіян, яких звинувачували у масових заворушеннях 2 травня. Ватажками, на думку слідства, були Сергій Долженков та Євген Мефьодов. Прокуратура вимагала для фігурантів ув'язнення строком від 8 до 15 років, однак, на думку колегії суддів, провина обвинувачених не була доведена, тому їх виправдали. За словами журналістки та координаторки "Групи 2 травня" Тетяни Герасимової, причин для такого вердикту було декілька.
"Це відвертий саботаж, корупція, небажання та невміння займатися такою масштабною справою. Вона безпрецедентна, бо в новітній історії України розслідування таких масових заворушень не було. Попри те, що у перші два роки тут перебувала велика слідчо-оперативна група МВС з Києва, розслідування проводилося абияк. І тому всі докази в суді просто розсипалися", – додала вона.
Після виправдувального вироку українця Долженкова та росіянина Мефьодова знов затримали, вже по іншій справі: щодо посягання на територіальну цілісність України. Події стосувалися діяльності чоловіків в організації "Одеська дружина" у березні 2014 року. Через деякий час фігуранти вийшли під заставу у розмірі 300 тисяч гривень, яку зібрала політична партія "ОПЗЖ" під керівництвом депутата Миколи Скорика. Згодом Мефьодова включили у список по обміну на українських полонених, а Долженков переїхав до РФ та отримав російське громадянство.
Щодо рішення Іллічівського суду, то в кінці вересня 2017 року одеська прокуратура подала апеляцію на виправдувальний вирок "антимайданівцям", де вимагала скасувати його та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції. За словами Тетяни Герасимової наразі процес призупинений, оскільки учасники процесу не з'являються в суд, а прокуратура не може забезпечити явку.
"Апеляційна скарга спочатку розглядалась в Апеляційному суді Одеської області, згодом перейшла до Миколаївського апеляційного суду. Торік останній призупинив розгляд цієї справи, оскільки обвинувачені в суді не з'являлися. Вони вирішили, що вже вільні. Миколаївський суд оголосив людей у розшук. Нібито. Але я не впевнена, що поліція їх розшукує", – додала Герасимова.
Інша подія в районі Грецької площі, а саме вбивство 6 осіб, досі розслідується. Тоді загинули Ігор Іванов та Андрій Бірюков з боку "Євромайдану", а також Євген Лосинський, Олександр Жульков, Геннадій Петров та Микола Яворський – від "Антимайдану". За словами адвоката родичів Іванова і Бірюкова Андрія Лещенка, епізод щодо їх вбивства продовжує перебувати в загальному провадженні на стадії досудового слідства, бо поліція досі не встановила підозрюваних. Тож "нема з чим йти до суду", бо розслідування "було проведено неефективно". Особливо – на початкову етапі, коли потрібно було зібрати речові докази та проводити огляд місць подій, наголосив юрист.
"Щодо Бірюкова та Іванова – нікому обвинувачення чи підозри не пред'явлені. По Іванову відомо, хто це зробив, але слідство бездіє. Можна було б оголосити його у міжнародний розшук та заочно засудити. Бо родичі, перш за все, вимагають знайти винних у смерті дітей та притягнути їх до відповідальності", – запевнив адвокат.
У 2017 році Лещенко з потерпілими направив дві скарги до ЄСПЛ щодо відсутності ефективного розслідування в Україні вбивства Ігоря Іванова та Андрія Бірюкова. Наразі розгляд триває. Скільки це може зайняти часу – адвокат не знає, бо європейські процеси, за його словами, досить тривалі у часі.
З 6 вбитих на Грецькій площі судовий процес розпочався тільки відносно Євгена Лосинського. У його смерті обвинувачують учасника маршу за єдність Сергія Ходіяка, який 2 травня нібито стріляв з дробовика по натовпу "антимайданівців". Справу розглядають вже другий рік, однак, за словами Тетяни Герасимової, за останні місяці вона "фактично топчеться на місці". У квітні 2021 року батьки Жулькова, Петрова та Яворського домоглися зобов'язати прокуратуру поновити розслідування справи щодо вбивства їхніх дітей, де підозрюваним також вважається Сергій Ходіяк. Родичі впевнені, додає експертка, що застрелив їхніх близьких саме він.
Судовий процес щодо посадовців
Найбільш розслідуваною справою щодо подій 2 травня стала справа колишнього начальника обласного управління МВС Петра Луцюка. На думку слідства, аби локалізувати сутички в центрі Одеси, чоловік мав оголосити спеціально розроблений для запобігання масових заворушень оперативний план "Хвиля", але цього не зробив. Згодом Луцюк дав вказівку підлеглим записати в реєстраційний журнал, що план все ж запроваджували. Після травневих подій його звільнили, а в 2015 році Генеральна прокуратура завершила досудове розслідування щодо експосадовця МВС. Йому інкримінують три статті: зловживання владою або службовим становищем, залишення в небезпеці та службове підроблення. Найбільше покарання за цими статтями – 10 років.
За словами прокурора відділу офісу Генеральної прокуратури Андрія Ширяєва, наразі в справі досліджуються письмові докази сторони обвинувачення та допитуються свідки сторони захисту. Також покази у суді дають потерпілі, їх майже 50. Після цього суд перейде до допиту самого Петра Луцюка.
"Доказів в цій справі вистачає. Вони вказують, що, дійсно, працівники міліції не вчиняли жодних належних заходів з перешкоджання заворушень. А Петро Луцюк не забезпечив координацію та організацію цієї роботи. Остаточну крапку в справі поставить суд, але прокуратура наполягатиме на обвинувальному вироку", – запевнив прокурор.
Однак, на думку адвоката п'ятьох потерпілих "куликовців" по цій справі Валерія Судакова, є ризики, що Луцюк отримає виправдувальний вирок, бо слідство неефективно провело розслідування та має проблеми з кваліфікацією справи. Крім того, потерпілі не вважають Луцюка напряму винним у смерті їхніх близьких. Але оскільки основне провадження не розслідується, родичі після вироку Луцюку, можливо, звернуться в ЄСПЛ.
"Мої клієнти вважають, що постраждали від держави Україна, яке не забезпечило ефективне досудове слідство з ціллю встановлення винних. Наша стратегія – визнати винною всю державу та добитися перегляду справи, почавши все заново", – додав він.
Ще один фігурант розслідування щодо дій міліції у той день – заступник Луцюка Дмитро Фучеджи, якого підозрюють у службовій недбалості та перевищенні повноважень. З травня 2014 року він перебуває у розшуку, оскільки покинув територію України через декілька днів після трагедії. Ще дві справи щодо дій офіцерів міліції наразі розглядає Приморський районний суд Одеси, однак процес на початковій стадії.
Також Валерій Судаков представляє інтереси потерпілих і в іншій справі про посадовців. Вона стосується колишніх працівників Головного управління ДСНС Віктора Губая, Світлани Коєвої та Юрія Швиденка. Їх обвинувачують у загибелі 42 людей в Будинку профспілок та інкримінують статтю щодо залишення громадян у небезпеці. За версією слідства, після отримання повідомлень про пожежу вони не вжили всіх заходів для своєчасного направлення та прибуття пожежно-рятувальних підрозділів до Куликового поля.
Ця справа складається з 25 томів. Через 7 років після подій її продовжують слухати в одеському суді. Фігуранти своєї провини не визнають, а потерпілі, за словами Судакова, як і в справі Луцюка, вважають їх опосередкованими винними.
З 2016 року у розшуку перебуває їхній керівник, а саме начальник обласного управління ДСНС та син колишнього мера Одеси Володимир Боделан. Його обвинувачують за такими ж статтями, що й підлеглих – залишення громадян у небезпеці, оскільки перші машини з рятувальниками прибули до палаючого Будинку профспілок тільки через 30-40 хвилин.
"Ключові учасники тих подій просто виїхали за межі України. Перший заступник міліції Дмитро Фучеджи втік до Росії і там вже отримав громадянство. Боделан також втік в Росію, наразі він в Криму працює посадовцем. Натомість у суді віддуваються його підлеглі, а сама справа топчеться на місці вже більше двох років. Тому станом на зараз ані правоохоронні органи, ані судова системи похвалитися якимись вирокама по справі 2 травня не може", – запевнила Герасимова.
Читайте також
- "Ми – відпрацьований матеріал". Історія ліквідатора з Одеси, який провів у зоні ЧАЕС два місяці
- "Були тут якісь правосеки". Що відомо про справу Стерненка, та що кажуть односельці Щербича
- Вбивство одеського боксера Сергія Лащенка: чому за 6 років ніхто не покараний
