Димитрій Крістіян на позивний "Кіпіш" — командир першої роти першого батальйону 122-ї бригади. На фронт пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення разом із братом-близнюком і родичем дружини. За бої на Харківському напрямку він отримав орден "За мужність" III ступеня від президента України. Після кількох поранень військовий проходить реабілітацію в Одесі й планує повернутися до підрозділу.
Доброволець з перших днів
Димитрій — уродженець села Мар’янівка Ширяївського району Одеської області. Виріс у багатодітній родині: має чотирьох братів і сестру. До війни мав військовий досвід — служив у 2014 році, після чого звільнився за сімейними обставинами.
Каже, з початком повномасштабного вторгнення не вагався з рішеням чи йти на фронт:
"О дев’ятій ранку я вже був у військкоматі. Подивився на дружину — вона нічого не сказала. Просто зрозуміла, що я йду служити".
Разом із ним до війська пішли брат-близнюк і брат дружини. Спочатку всі троє були зв’язківцями, згодом перевелися до піхотної роти. Перший серйозний бойовий досвід отримали під Бахмутом.
Харківський напрямок і поранення
Пізніше підрозділ перекинули на Харківщину. Брат-близнюк Димитрія став командиром роти, а сам він згодом дослужився до командира взводу. Розповів, що саме там під час однієї зі спецоперацій усі троє зазнали поранень:
"Ми були всі разом — і всі разом отримали поранення. Це була спецоперація разом із ГУР: поранили мене, мого брата і брата моєї дружини".
Димитрій має кілька поранень: важкий забій хребта, контузію та осколкове ураження коліна від дрона. Останнє змусило його пройти тривалу реабілітацію в Одесі.
"Я був старшим на позиціях, допомагав виносити поранених. Ми тримали позиції й відбивали штурми. Було важко, але ми не відступили", — поділився він.
Нагорода до Дня Незалежності
До Дня Незалежності України 2025 року Димитрій отримав орден "За мужність" III ступеня. Нагороду вручав особисто президент України Володимир Зеленський.
"Я тоді ще на милицях ходив. Президент підійшов і запитав: "Як здоров’я?" Я відповів: “Кацапи не дочекаються. Хочу кинути костилі й іти бити ворога”. А він каже: "Красавчик", — усміхається військовий.
"Поки ходжу — буду воювати"
Після завершення реабілітації Димитрій планує повернутися на фронт — до свого підрозділу, який чекає на нього. Каже, хоче передавати бойовий досвід і зробити все, аби його бійці поверталися живими.
"Я відразу сказав: буду воювати, скільки зможу, до перемоги. Поки я ходжу — буду воювати", — підсумував військовий.
Димитрій наголосив, що після війни не планує залишати службу:
"Нашим сусідам я не вірю. Навіть якщо буде перемир’я, ми не маємо розслаблятися".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
