Прикордонник з Херсонщини на позивний "Історик" провів 10 днів у російському полоні на початку повномасштабного вторгнення. Його катували, били електрошокером і змушували зізнатися, що він військовий.
"Потрапив у полон під час спроби виїзду"
На початку вторгнення прикордонник продовжував нести службу, чекаючи на накази. Коли російські війська почали обстріли, він разом із колегами намагався виїхати з Херсонщини.
"Забрав одного інспектора дільничного, другого з лікарні. Поки доїхали до Антонівського моста — там був бій. Тому повернулися", — згадує він.
Згодом чоловік опинився у самому Херсоні, який уже був окупований. Під час спроби знайти шлях для евакуації його затримали окупанти.
"На мене наставили зброю, роздягнули, бо перевіряли татуювання. Зав’язали очі моєю ж водолазкою і відвели в кімнату. Потім закинули в транспортний засіб — і далі в катівню", — розповів прикордонник.
10 днів тортур
Російські військові тримали "Історика" у повній ізоляції — з зав’язаними очима, без їжі та медичної допомоги. Він не бачив, де перебуває, але чув крики інших полонених. Камера, у якій його утримували, мала решітку на вікні, а охоронці були у балаклавах.
"Мене коли завели в камеру, зняли з голови водолазку, бо нею зав’язали очі. Вони всі були в балаклавах. Підбігає до мене відразу з таким невеликим зростом… По розмові було чутно, що це якийсь кавказець чи чеченець. І хотів пальці відрізати", — пригадує прикордонник.
Полонених били одразу після прибуття. З чоловіка зняли ремінь, шнурки, а потім почали катувати струмом. Катування тривали щодня. Після побиття слідував допит — із приниженнями, погрозами й електрошокером у руках катів.
"Вони питали: де я, що я, яку інформацію знаю. Кажуть: "Все рассказал?" — я кажу: "Все". А вони: "Брешеш" — і починали бити електрошокером, головою об стінку", — згадує прикордонник.
За його словами, мета катів була одна — зламати морально і дізнатися, хто він і що знає про українських військових. Чоловік провів у катівні десять діб, рахуючи лише голоси охоронців і звуки кроків за стінами.
"Перші п’ять днів я був сам, а потім до мене підсадили цивільного. Його затримали за порушення комендантської години. На четвертий день крики стихли. Не знаю, що з ним потім було", — додав прикордонник.
"Біжи і не обертайся"
Через десять днів полону окупанти несподівано наказали йому бігти.
"Вивезли в невідомому напрямку. Кажуть: "Розвертайся і біжи. І не обертайся". Я побіг, зняв з голови ганчірку — бачу, позаду ще двоє. Один без шнурків, другий — в одному кросівку, з гематомою на обличчі", — розповів чоловік.
Він попросив у місцевої жінки телефон, щоб подзвонити батькові, і зрозумів, що має шанс вибратися з окупації. Згодом через волонтерів та провідників прикордоннику вдалося виїхати з Херсона.
"Ми тоді дев’ять блокпостів проїхали — п’ять "ЛНР", "ДНР", решта — регулярні російські війська. Було страшно, бо боявся вдруге потрапити в полон", — зізнався військовий.
"Треба служити"
Після визволення чоловік повернувся до служби.
"Я розумію, що можу допомогти своїй державі. Маю навички, знання. Навчаю своїх хлопців. І розумію, що треба допомога, треба служити", — сказав він.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
