Степанівка на Одещині колись була селом на три десятки мешканців, а нині там залишилося лише четверо. Один із них — 77-річний Петро Ніколюк, який понад два десятиліття тому приїхав сюди на сезон і залишився назавжди. Як минають його дні серед тиші й господарства — у матеріалі Суспільне Одеса з циклу "Забуті".
Ранок із загартуванням та городом
Щоранку Петро обливається холодною водою та робить руханку. Потім обходить господарство й береться до роботи на городі.
"З дитинства вже хазяїном у дворі був. Батьки в мене з інвалідністю. Пішов в училище в Горлівці. Потім Ташкент, землетрус. Армія. Працював на будівництві елеваторів, на заводі радіотехнічної апаратури. Остання робота — на фермі, був тваринником", — пригадує чоловік.
У нього є син, онука та правнучка, які мешкають на Вінниччині. Часто хоче їх відвідати, але, каже, не уявляє життя без просторів Степанівки.
Лелека Яшка і кози
Петро доглядає бджіл, кіз і собаку Будулая. У хаті він прихистив чимало тварин: вигрівав козенят, кошенят і навіть лелеку Яшку, який випав із гнізда. Дружба з птахом тривала понад рік — доки той не полетів будувати власне гніздо.
"У мене світло є, хата не бідна. Є що випити й закусити. Другий раз перехрещусь на ніч: Господи, прости. Це вже на старості гріхи спокутую. Та де їх спокутуєш, як за життя нагрішив?" — каже пенсіонер.
Вечорами чоловік готує собі просту вечерю — найчастіше консерву. Узимку гріється біля печі, перечитує старі книжки або налаштовує приймач.
"Ні-ні-ні. А кізочок куди?"
У селі немає водопроводу, воду беруть із криниці. Аптека і лікарня — за 22 км, у Подільську. Туди Петро добирається пішки, “попуткою” або електричкою.
Пенсію привозить "Укрпошта", а новини він слухає по радіо. Раз на тиждень чоловік їде в райцентр на базар — поповнити мобільний рахунок і купити харчі.
Голова Мардарівського старостинського округу Вікторія Сухіна каже, що Петро веде активний спосіб життя і надихає навіть молодших.
"Коли я вперше приїхала в село, одразу помітила цього дідуся. Він живе господарством: кози, вівці. Я йому кажу: може, переїхали б у більше село? А він: "Ні-ні-ні. А кізочок куди?" Він дуже цікава людина: розкаже, пожартує, знайде спільну мову з будь-ким", — говорить староста.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
