Водопровідна станція "Дністер", що працює по сьогодні, була започаткована у 1873 році у Біляївці Одеської області. Саме звідси відбувається забір дністровської води та подальша подача її до Одеси, а також в інші райони області. Історія всієї станції та людей, які працювали над її створенням, розбудовою та захистом під час Другої Світової війни — все це дбайливо зберігається у невеличкому "Музеї чистої питної води".
На території станції є декілька історичних об'єктів: від парку витвору садово-паркового мистецтва, який заснував англієць Юм, до самої будівлі, в якій ось вже 40 років перебуває музей.
16 травня на честь святкування ювілею сюди запросили гостей. Перед входом до зали святкувань всіх відвідувачів зустрічала точна копія грот-фонтана 1873 року, яку відтворили у 2023 році до 150-річчя запуску одеського водогону в Біляївці. Саме того, що першим прийняв дністровську воду на Соборній площі в Одесі. Сьогодні фонтан працює як нагадування історії водогону.
Сама споруда музею була побудована наприкінці 19 сторіччя, як приміщення для школи працівників станції "Дністер". Тут працювали та жили у квартирах на другому поверсі вчителі школи, а пізніше проводили й церковні служби. Після революції з приміщення зробили клуб, де показували кіно та влаштовували танці.
У 1985 році ентузіасти станції "Дністер" на другому поверсі заснували музей, який працює і по нині. У виставкових залах збережена вся історія станції, її макет, документи, світлини тощо. За 40 років існування музей значно виріс та розширився. Зокрема, відкрили додаткові виставкові зали: "Українська світлиця", "Човни Біляївки та світу", "Флора та фауна Дністра", "Зала годинників" та "Галерея робіт місцевих майстрів".
Під час святкування 40-річчя музею громада відзначила працівників і активних друзів установи подяками, грамотами та подарунками. Зокрема, пам'ятним подарунком нагородили першого офіційного директора музею Віктора Корепанова. Саме він в період з 2017 по 2020 роки зберігав та примножував експозицію, збирав альбоми, присвячені працівникам станції.
Натомість музей отримав подарунки, які поповнять колекції виставкових зал. Оксана Петченко передала вишиті картини — спадок від бабусі чоловіка, Ірина Шаглій подарувала старовинну праску своєї бабусі. Інші друзі з Одеси надали музею книжкові видання.
Також в музей передали новий експонат для поповнення колекції кораблів — модель англійського парусника "Катті Сарк". Біляївець, майстер Павло Бринза, виконав точну копію ручної роботи за кресленням ХІХ сторіччя у масштабі 1 до 100. Він розповів, що кліпер побудований у 1869 році та вважається символом морської міці Великої Британії. На сьогодні корабель знаходиться у місті Гринвіч, як музейний експонат, та є найбільш популярною і відвідуваною історичною пам'яткою в місті.
Також до Дня народження музею відкрили персональну виставку художника Валерія Сирова, члена Національної спілки художників України. Виставка під назвою "Наодинці з природою" розташувалась на другому поверсі музею і представляє собою близько 40 робіт в акварельній техніці, створені за різний творчий період життя. За словами самого автора ці роботи довгий час не були представлені публіці.
"Зараз дуже багато моїх робіт знаходиться за кордоном, щось розкуплено, в університеті культури є, дирекція Союзу художників теж купувала роботи. У музеях є роботи, в Кремчукському, в музеї прикордонних військ, в Чернівцях. А тут представлені ті, які ще лежали й чекали свого випадку, скажімо так", — поділився художник.
Як зізнався Валерій, переїхав у маленьке містечко Біляївку в далекому 1977 році. Сьогодні, за майже 50 років життя тут, вважає себе біляївцем, і всією душею полюбив це місто, часто малюючи Дністровські плавні у своїх роботах.
"Коли в нас з жінкою народився син, в нього почалися проблеми зі здоров'ям, легенями, й нам порекомендували переїхати, змінити клімат. І ми рванули сюди, переїхали. Але клімат, я скажу, теж не сильно виявився підходящим. Проте, син давно вже живе окремо, а ми так і залишились в Біляївці. Роботи тут всі змішані. Але от такі моменти, як плавні, дім старий, річка — дуже люблю зображати приємні моменти. Це і рибалка або охота. Сам я правда не рибалка, але жінка дуже любила".
По закінченню офіційної частини святкування всіх гостей та їх дітей чекали на галявині скульптур біля фонтану. Тут відбувся пленер з майстер-класом вчителів художніх гуртків, де кожен міг спробувати себе у якості художника. Галявину біля музею прикрашають дерев'яні скульптури авторства місцевого майстра-різчика по дереву Олександра Коваленка.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
