Жителі селища Барвінок розповіли про дев'ять місяців окупації

Дев’ять місяців жителі селища Барвінок Херсонської області жили в окупації російських військ. Із лютого по листопад 2022 року в населеному пункті не було електрики, води, газу. У Барвінку одна вулиця та три десятки будинків.

Про життя в окупації кореспондентам Суспільного розповіли жителі Барвінку.

Віра, жителька селища Барвінок: Російські військові стояли по периметру. Стріляли так, що не можна було витримати. Люди з розуму сходили. Чоловік помер у нас з того краю села. Ми сиділи з чоловіком у підвалі. Але в нас ще скотина була, треба було ходити. І падали, коли вели ту скотину, коли летіли ті уламки від ракет.

Селище Барвінок, травень 2023 року. Фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

Віра, жителька селища Барвінок: Я з ними розмовляла, стільки їм говорила, що ви дарма сюди прийшли. Ми їхали, а у нас машина зламалась, і я стояла з ними розмовляла. "Ми вас "асвабадім", Від чого ви нас звільните, від роботи, від життя, від цивілізації?".

Віра, жителька селища Барвінок. Фото Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

Віра, жителька селища Барвінок: Наші почали обстрілювати їх, і вони наприкінці села заїхали на город і ховалися. Я пішла перша і люди за мною пішли, виганяти їх, то вони незадоволені були. Я їм кажу: "У вас така багата держава, у вас навіть світла немає, не кажучи вже про газ, а в нас дивіться, яке маленьке село, три десятки будинків, є і світло, і газ". Якось на зустріч нам йшли і кажуть: "Помитися ми хочемо". Кажу: "А ще чого ви хочете? Через вас у нас світла немає, а треба ж світло, аби дістати воду".

Вулиця селища Барвінок. Фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

Микола, житель селища Барвінок: Нас вигнали звідси, в нашій хаті жили, але нас тут не було. Дали нам час, аби ми звідси убралися, ми і убралися. Поїхали, хто в Киселівку, хто в місто, хто куди, бо тут бойові дії були. А вони в наших хатах тут що хотіли, те і робили. Аж вже через три місяці, коли їх вигнали, ми повернулися.

Микола, житель селища Барвінок. Фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

Микола, житель селища Барвінок: Як руські себе поводили тут? П’яні їздили, що я ще можу сказати? Самі все розумієте.

Жителі селища Барвінок біля подвір'я. Фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

Галина, жителька селища Барвінок: Бог нас милував, що село в нас ціле залишилося. Аби вони тут стали ще, то тут нічого б не було. Казали, що вони звільняти нас приїхали. Зараз всього вистачає: і світло, і газ є, і хліб привозять. Потрошки все дають.

Галина та Микола, жителі селища Барвінок. Фото Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

Віра, жителька селища Барвінок: Сипались касетні, дивилися, як з боку Благодатного, Мирного. Важко було дивитися, як страждають наші хлопці, тому що вони били з усього на світі. Тут стільки артилерії було, ми між другою та третьою обороною були, там далі перша та друга.