Андрій Демʼянченко з Вознесенську, що на Миколаївщині, 22 роки служить у ДСНС. Попри обстріли та небезпеку, рятувальник щодня виконує свою роботу — ліквідує наслідки атак.
Історію рятувальника розповіли у пресслужбі ДСНС.
Андрій Дем’янченко — командир відділення у 12 державній пожежно-рятувальній частині. Під час служби чоловік неодноразово брав участь у спортивних турнірах та змаганнях із пожежно-прикладного спорту, розповідають у пресслужбі.
"Все змінило повномасштабне вторгнення. Коли ворожі війська впритул підійшли до Вознесенська, ми стояли на чергуванні. Не вщухали вибухи, постійні обстріли. Найважче — це відчуття відчаю, коли моя родина була відрізана підірваним мостом на п'ять нескінченних днів", — згадує рятувальник.
Служба рятувальників змінилася з початком повномасштабної війни. Вперше вони гасили не лише звичайні пожежі, а й будівлі, зруйновані внаслідок атак окупантів. Під час виїздів бачили постраждалих під завалами, працювали в умовах небезпеки та ризику для життя.
"Тоді, виїжджаючи на виклик, ми боялися натрапити на вибухонебезпечні предмети. Завжди була загроза не повернутися", — розповідає рятувальник.
Одним із найскладніших викликів став розбір завалів зруйнованого мосту, який перекривав доступ до лікарні. Через вагу бетонних плит довелося залучати важку техніку. Допомогу рятувальникам надали місцеві жителі.
"У той момент неабияк підтримувало, що на допомогу з лопатами, ломами, прийшли небайдужі вознесенці. Я ще раз впевнився, що такому згуртованому народу нічого не страшно і нас ніхто не подолає", — каже Дем’янченко.
Під час одного з виїздів життя рятувальників опинилося під загрозою. Караул гасив масштабну пожежу на складах, у які влучив безпілотник. Через велику площу займання вогнеборці працювали на різних ділянках. Згодом начальник повідомив про можливий повторний обстріл, і команда оперативно відійшла на безпечну відстань.
За кілька хвилин після цього у місце, де працювали рятувальники, влучили дрони-камікадзе.
"Ми зрозуміли, що були за крок від смертельної небезпеки, але чи то щаслива випадковість, чи то ми ще дуже потрібні на цій землі".
Поза службою рятувальник намагається оберігати своїх близьких.
"Тепер я розповідаю лише хороше з роботи, щоб не травмувати своїх рідних. Зберігаю свій дім як острівець спокою — це моя місія як батька та чоловіка", — говорить він.
"Дуже хочеться, щоб країна не втрачала своїх синів і дочок, це невимовно боляче та виборола справедливий мир та перемогу. Я дуже пишаюсь, що наш президент присвоїв Вознесенську почесну відзнаку і звання "Місто — герой України".
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
