До 100-річчя Українського Радіо й Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку в Чернівецькій філії Суспільного відкрили музей історії радіо і телебачення Буковини. Він працюватиме для відвідувачів щоп’ятниці, за умови попереднього запису на екскурсію.
Читайте також: Попурі пісень Івасюка: до 100-річчя Українського Радіо
«Цими днями виповнюється 84 роки з моменту, коли вперше зазвучало радіо Буковини, а 63 роки тому в Чернівцях почалось і телемовлення. Журналісти та ведучі радіо й телебачення, режисери й звукорежисери, оператори, інженери, режисери монтажу, освітлювачі,художники-постановники — чимало людей, які частину свого життя віддали улюбленій професії, сьогодні завітали до рідної телестудії. Ми запросили ветеранів радіо і телебачення Буковини, аби подякувати їм за професійність і невтомність, за готовність передавати свої знання та вміння іншим», — розповідає менеджер Суспільне Чернівці Сергій Мороз.
Експозиція музею складається з кількох блоків, поділених на різні періоди розвитку ТБ і радіо.
«Ідея створити такий музей в приміщенні нашої телестудії з чималою історією, де розпочинали свій творчий шлях Володимир Івасюк, Левко Дутківський, Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Павло Дворський і багато інших знаних не тільки в Україні, а й далеко за її межами людей, витала вже давно. І ось зараз ми відкриваємо експозицію, де показана чи не вся історія радіо і телебачення Буковини. Тут можна побачити унікальні кадри робочого процесу зі створення численних проєктів, ведучих, журналістів, операторів, учасників та гостей телепередач», — зазначає лінійна продюсерка Суспільне Чернівці Олеся Жук.
Родзинкою нашого музею став рояль, за яким виконував для запису фонограм свої перші твори Володимир Івасюк. Саме за ним робили перші записи «Червоної рути» та «Водограю».
Тут є експонати, що розповідають про еру кіно на телебаченні Буковини: кінокамера «Кінокор», звуковий магнітофон «Репортер», акумулятор до кінокамери і світлові прилади. Роботу монтажного цеху представляють монтажний стіл на якому працювали з кіноплівкою, прилад для вимірювання метражу плівки тощо. В експозиції є 4 кінопроектори для демонстрації кіно з кіноплівок різних розмірів, представлена еволюція відеокамер, які використовували оператори з появою відеозапису, спочатку на касетах VHS, SVHS, далі MiniDV, DVCAM. Чотири шафи музею наповнені цікавими експонатами, серед яких вінілові програвачі різних років випуску, друкарські машинки на яких колись набирались журналістські сценарії, диктофони та радіоприймачі, колекція репортерських мікрофонів, плівкові та цифрові носії.
На стендах зі світлинами — історія радіо й телебачення Буковини. Кожен стенд представляє людей і події десятиліть. Тут можна простежити як змінювалась техніка, з’являлись нові проєкти, мінялись дизайни студій.
«Сьогодні ми почули від наших колег-ветеранів спогади та історії минулих років про те, яким було колись наше радіо і телебачення. І ми щиро вдячні за те, що поділились з нами своїм сокровенним. Ці спогади ми використовуватимемо під час екскурсії Музеєм історії радіо та телебачення Буковини», — додає лінійна продюсерка Суспільне Чернівці Олеся Жук.
Заслужений журналіст України, ексгенеральний директор телерадіокомпанії «Буковина» Юрій Терон подякував за створення музею: «Ви надали нам можливість зустрітися, побачитися, поділитися своїми думками... Я поглянув, подивився... До душі мої друзі, світлини яких на стендах. Багато з них, сьогодні вже не поруч, але вони у наших спогадах».
«Відкриття цілодобової радіостанції в 1995 році було революцією для радіо. Можна дуже багато розповідати, але я вважаю, що колектив нашого радіо до 70-річчя зробив геніальну річ — ми написали книгу "Голос епохи". Це колективна праця, кожен написав фрагмент свого спогаду. І коли я погортала це видання перед приходом сюди, виявилось, що багатьох тих, хто писали зі словом “сьогодні”, їх вже немає, а слово є, книга є. Сьогодні я принесла екземпляр до нашого музею і пропоную кожному і кожній на форзаці цього видання залишити побажання для відвідувачів музею», — говорить одна з засновниць радіостанції Буковина, заслужена журналістка України Тетяна Смолдирева.
Заслужена діячка мистецтв України, тележурналістка, авторка багатьох телевізійних проєктів, редакторка і режисерка, телеведуча Антоніна Фантух зізнається: «Я дивлюся на цей звуковий магнітофон і згадую, як наші звукорежисери та асистенти звукорежисера заряджали і перемотували десятки плівок під час прямого ефіру і поки диктор читає підводку до того чи іншого сюжету, треба було озвучити усі матеріали інформаційного випуску. А їх було зо 10-12 сюжетів. І все це у прямому ефірі. Відеозапис і монтаж з'явились пізніше. Як їм це вдавалось, досі не уявляю».
Читайте також: «Завдяки культурі ми стаємо найкращими версіями себе»: інтерв’ю з телеведучою Людмилою Чирковою
Зважаючи на чималий запит від чернівчан, навчальних закладів та громадських організацій, музей Суспільне Чернівці буде відкритим для відвідувачів щоп’ятниці з 11:00 до 13:00. Для попереднього запису пишіть за адресою:[email protected]
Верифіковану інформація про події в регіоні читайте на сайті Суспільне Новини. Підписуйтесь на наші диджитал-платформи, щоб не пропустити важливої інформації:
Суспільне Мовлення
— незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
