Перейти до основного змісту
Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли

Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли

Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли
. Суспільне Львів

8 грудня суд, який ініціювали дві єврейські організації, у справі про заборону ринку на території колишнього єврейського цвинтаря перенесли. Дата наступного засідання наразі невідома. Про це Суспільному розповіла директорка ринку "Наш" Тетяна Маріч.

Тетяна Маріч каже, що ринок, який розташований у Львові на перетині вулиць Раппопорта та Клепарівської, працює законно. Землю, на якій був єврейський цвинтар, працівники ринку не рухають, адже всі конструкції є тимчасовими.

"Хочуть щоби ми пішли, бо, на їхню думку, ми незаконно займаємо цю територію. Хоча ми працюємо там з 2007 року, сплатили майже 15 мільйонів податків. У нас 300 робочих місць, це 1,5 тисячі людей в родинах. Для яких це єдиний спосіб існування. Тим більше ми нічого не порушили", — каже Тетяна Маріч.

Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли
Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли. Суспільне Львів

Голова Центру дослідження юдаїки Мейлах Шейхет стверджує, що ділянка у понад 4 гектари, на частині якої розташований ринок, має бути місцем пам’яті.

"Там має бути упорядкована зелена зона, ми знаємо, де розташовані могили видатних львів’ян, які жили у Львові, творили, внесли свій вклад і їхні твори вивчають в цілому світі. Цвинтар є віддзеркаленням гарної минувшини і він має бути збережений", — каже Мейлах Шейхет.

За словами історика Івана Сварника, давній єврейський цвинтар існував до ІІ світової війни. Проте під час нацистської окупації це місце було зачищене спеціальною технікою, пам’ятні плити почали використовувати для замощення вулиць, а єврейський квартал був повністю зрівняний із землею.

Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли
Судове засідання єврейської громади проти ринку "Наш" у Львові перенесли. Суспільне Львів

"Будь-яка територія, де колись були поховання, для євреїв є священною і за їхніми переконаннями на тому місці не можна здійснювати жодних робіт – тобто ні будувати, ні копати, ні торгувати не можна, бо це оскверняє освячену землю", — пояснює позицію єврейської громади історик Іван Сварник.

У міському управлінні охорони історичного середовища кажуть, що поки шукають компроміс. Попередньо на частині ділянки у понад 4 гектари у майбутньому місто має намір облаштувати громадський простір під назвою "Тихий парк".

Топ дня
Вибір редакції
На початок