До повномасштабного вторгнення Іван на позивний "Петрос", який зараз є аеророзвідником і військовослужбовцем ЗСУ, не мав жодного стосунку до військової справи. Та за два роки опанував навички розвідника, а згодом — аеророзвідника.
Про це військовослужбовець розповів в ефірі Українського радіо. Львів.
"Мене 24 лютого не заскочило зненацька. Це було очікувано. Я був готовий і знав як діятиму", — каже він.
Проте саме в цей час Іван занедужав на коронавірус.
"Ковід мав складний перебіг. Тому перші два тижні вторгнення для мене були важкими", — говорить військовослужбовець.
А коли одужав, то почав відвідувати всі можливі мілітарні вишколи. І у травні, не дочекавшись повістки, пішов у територіальний центр комплектування. Оскільки він працював у ІТ, то сподівався, що його знання та вміння будуть потрібними на війні.
"У військкоматі було своє бачення щодо людей без військового досвіду. Мене скерували у навчальний центр. Навчальні центри мають запити від військових. Туди вони й скеровують мобілізованих. Я мав відношення від військової частини, де я хотів служити. Але у навчальному центрі мені сказали, що їм це відношення ні до чого", — згадує Іван.
І додає, що навчали його на розвідника. Аеророзвідником він став вже коли потрапив у бойову частину.
"Два місяці пішло на здобуття одних навичок. А рік – на здобуття інших, в тому числі й бойового досвіду. Це зовсім не схоже на комп’ютерні ігри", — говорить військовослужбовець.
Іван каже, що найкращим засобом боротьби з російським дроном є антидронові рушниці.
"Є такий засіб впливу як стрілецька зброя. Вона вміє перепрошити дрон. Скільки набоїв у нього влучить, стільки разів відбудеться перепрошивка", — каже аеророзвідник.
Також можна перехопити управління та посадити ворожий дрон. Але це – надзвичайно складно.
За його словами, дрони серійного виробництва – це добре. Але треба реально зараз дивитися на ситуацію.
"Дрон, зібраний, умовно кажучи, на кухні, є надзвичайно корисним у певний момент. Зараз FPV-дрони є дуже затребуваними. Багато з них збирають волонтери на кухні. Їхня якість буває різною. Інколи бувають і проблеми. Але вони потрібні", — говорить Іван "Петрос".
Військовослужбовець каже, вже фізично втомився і мріє відпочити. Проте коли у 2022 році йшов у військкомат, то про це не думав. Як і не думав, скільки ще він воюватиме. Так само не передбачає, скільки ще доведеться це робити.
"Війна та військо навчили мене мати варіативний і короткий горизонт планування. В деяких моментах жити сьогодні. Це – нормально і я готовий з цим ще жити. Наразі у мене є ресурс та бажання робити те, що я роблю й продовжую робити", — каже аеророзвідник.
За його словами, має мотивацію: щоб наша нація та суспільство продовжувало існувати.
"Зараз у нас є небезпека звести все нанівець. Але я свідомий, що цей мотиваційний механізм не для всіх працює. Особам, які мають інші пріоритети в житті, треба нагадати про конституційний обов’язок", — зазначає Іван "Петрос".
