Студент зі Львова досліджує мозаїки радянської доби, які збереглися на автобусних зупинках. Олег Левій подорожує регіоном, фотографує та вивчає цей вид мистецтва. Інколи навіть самотужки миє зупинки та відчищає мозаїки.
"Я досліджую їх, досліджую загалом контекст села, чому з’явився саме такий сюжет в мозаїці. І збираю й документую ці мозаїки на автобусних зупинках. Їх залишилось досить багато. Але з кожним роком ми їх втрачаємо", — каже Олег Левій.
За словами хлопця, мозаїки хоч і радянської доби, однак на них часто зображені саме українські символи. Мозаїки на зупинках популяризує у соціальних мережах. А ще, розповідає, створив листівки за мотивами зруйнованої мозаїки із Закарпаття.
"Дуже популярний мотив, адже коники часто зустрічаються, і на ньому сидить маленький хлопчик. Зупинка присвячена дитинству. Там на іншій мозаїці була матір з дитиною. Дуже гарна кахлева мозаїка, яку, на жаль, зруйнували місцеві жителі", — каже Олег Левій.
Одну із мозаїк, у селі Домажир, хлопцю довелося відчищати від графіті. Олег вирішив її відмити. На зупинці з мозаїки викладена і дата заснування Домажира, і мотиви з сільського життя.
"Це називається "логотипи". Вони створювались додатково до основної композиції. І тут зображений плуг, зображена кобза, книжка, соняшник. Це показує нам взагалі нашарування села. Тому що колись Домажир був культурним осередком, культурним центром", — каже дослідник мозаїк.
За словами Олега Левія, багато автобусних зупинок із мозаїками руйнуються. Як, до прикладу, у селі Ямельня. Тож він намагається створити фотоархів мозаїк.
