Сьогодні, 18 січня, українці відзначають надвечір’я Богоявлення або Другий Святий вечір. За традиціями, ця вечеря є скромнішою за першу. Усі страви мають бути пісними, а починати вечерю слід зі вживання води, яку в переддень Водохреща у церкві заведено освячувати. Також обов’язковими стравами є кутя і хліб. Про традиції Другого Святвечора Суспільному розповіли у Музеї народної архітектури і побуту.
Трапеза на Другий Святвечір має розпочинатися із молитви, каже заступник директора Музею народної архітектури та побуту Сергій Ципишев:
"Святвечірня трапеза напередодні Водохреща розпочиналася із молитви і споживання тієї води, яка освячувалася 18 січня. Обов’язковими атрибутами, які були присутні на столі, був той же ж дідух, адже його вимолочували вже після Водохреща, після 20 січня. Вимолочували діти переважно, а зібране зерно зберігали і додавали до зерна, яке йшло на посів".
Ще одним обов’язковим атрибутом вечері є вогонь. Перед початком вечері запалювали свічку. Готували на Другий Святвечір простішу їжу. Це могло бути не 12, а 6 пісних страв.
"Також постеляли на стіл отаву, як і на Різдво, але соломи під стіл вже не стелили. Кутю робили зазвичай, пекли теж різдвяний хліб. Інколи перед самою вечерею, а інколи й після вечері обходили все обійстя і частували тварин, які стояли у хлівах", — каже Сергій Ципишев.
На вікна та двері прісним тістом чи крейдою наносили хрести. Це робили для того, аби нечиста сила не мала доступу до хати. Також у цей день вмивалися освяченою в церкві водою для того, аби набратися сил і бути здоровим увесь рік.
Після вечері страви зі столу не забирали, а залишали до ранку для своїх померлих предків.
Читайте також: "Єднаймося з цілим світом": як святкують Святвечір у селі Ладанці на Львівщині
Читайте нас у Instagram: головні новини регіону
