Дмитро з позивним "Нео" з 23 років служить у війську. Майже рік солдат виконує бойові завдання у мотопіхотному батальйоні 100 окремої механізованої бригади.
Історію військовослужбовця розповіли на Facebook-сторінці бригади.
До повномасштабного вторгнення хлопець працював на будівництві у Польщі, потім повернувся в Україну та клав плитку у столиці. За освітою Дмитро — будівельник.
Про те, каже, коли в руки довелось взяти автомат, то пішов добровольцем на військову службу. Спеціалізоване навчання пройшов за кордоном, у Британії. Саме там йому й дали позивний "Нео", бо вмів швидко ухилятися від куль.
Своє 24-річчя боєць зустрів на Торецькому напрямку. Каже, що святкового торта та свічок не було, але командування привітало по рації. Було приємно, говорить Дмитро.
"Сильний штурм, що ми відбивали — це село Залізне Торецький район. Тоді починали копати другу лінію оборони. Ми пішли міняти бригаду і почався штурм. Ми були троє, і за допомогою наших "дронщиків" ми успішно його відбили. Це було на адреналіні", — розповідає боєць.
На початку військової служби чоловік був стрільцем-снайпером, нині служить бойовим медиком у мотопіхотному батальйоні 100 ОМБр.
"Є паніка, а є страх. От коли паніка — то вже погано. А коли просто страх і він контрольований — то з ним можна і штурм відбивати, і в контратаку йти", — ділиться досвідом Дмитро.
Чоловік родом із села Нуйно Камінь-Каширського району. Каже, що вдома на нього чекає мама та старший брат. Дмитро мріє після завершення війни відкрити власну справу, яка буде давати стабільний прибуток.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
