У мистецькому просторі "Ангар" у Луцьку відбулася інклюзивна вистава-форум "Одного разу в потязі", створена в рамках мистецького проєкту "Без меж" за підтримки Українського культурного фонду.
Як розповіла Суспільному режисерка Руслана Порицька, інклюзивна вистава відбувається в місті вже вдруге, у ній беруть участь 22 актори із театральних студій "Сонячне сяйво" та "ДогориДригом". З її слів, форум-спектакль передбачає розмову на тему, що хвилює та потребує обговорення.
"Тема у нас була задана — це "толерантність" і, в першу чергу, ми загалом освоїли це поняття і з чого воно складається: із турботи, терпіння, толерантного ставлення, прийняття іншості, різності, що є особливо актуально для нашої групи", — сказала режисерка.
Керівниця проєкту "Без меж" Олена Мельник зазначила, що мистецький проєкт присвятили інклюзії, творчості та залученню з інвалідністю до заняття творчістю.
"У рамках нашого проєкту передбачено ще декілька заходів — це постійні творчі майстеркласи, коли молодь з інвалідністю вчаться різним технікам малювання. Ми готуємо все на виставку, яка буде проходити під час ще одного великого заходу, це будуть театральні зустрічі у місті Луцьк, на які ми запросили студії з інших міст", — сказала лучанка.
Мама актора вистави Валентина Новосада Лариса Новосад розповіла, що подібні заходи для її сина дуже цінні. З її слів, радіє, що син має можливість розвиватися у стінах театру та відкривати свої творчі здібності.
"Мені, як мамі, яка виховує юнака із синдромом Дауна, настільки приємно, що він себе знаходить, має можливість соціалізуватися і зустрічатися зі своїми друзями. Кожна можливість розвиватися цим дітям приносить дуже великі, шалені результати і саме зустрічі під час репетицій давали йому можливість розвиватись як особистості", — сказала лучанка.
Актори форум-вистави поділилися своїми емоціями від процесу підготовки до заходу. 23-річний лучанин Валентин Новосад зазначив, що разом із колегами-акторами вже стали друзями.
"Мені подобається дітей побачити, чекаю зустріч з друзями. На репетиціях було весело і класно. Найкращий друг мій — Андрій Мельник", — зазначив актор.
З акторами також працювала пластиограф Юлія Варченко. З її слів, учасників спектаклю навчала говорити тілом.
"Саме в цій виставі найважливіше було не те що побачать глядачі, а те як ми видобували інформацію саме за допомогою певних практик, які б розслабляли, які допомагали б висловитися", — додала лучанка.
Як додала керівниця проєкту "Без меж" Олена Мельник, форум-виставу планують показати і в інших містах України, а також у Польщі.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
