Волинський академічний обласний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка розпочинає новий 84-ий сезон на великій сцені.
Про театральне життя в умовах воєнного стану та виклики, які довелося долати поговоримо з директором Сергієм Скулинцем.
Репертуар
— Статує театральний сезон. Які нові постановки покажете глядачам?
Сезон розпочнемо 16 вересня з чудової прем'єри, комедії на дві дії “Шахрайки”. Режисер – Світлана Органіста. Запрошую лучан та гостей нашого міста на прем'єру та відкриття сезону.
Ми підготували багато прем'єр. 16 вересня – “Шахрайки”, у жовтні дитяча вистава з оркестром “Рукавичка”.
Також буде вистава “Державна зрада”, над якою працює наш головний режисер театру Михайло Васильович Ілляшенко. Ця вистава відбудеться в листопаді, або ж на початку грудня. Ця вистава про Тараса Григоровича Шевченка, як “москалі” вже тоді забороняли українську мову. Я думаю, що зараз вона дуже доречна.
— Як повномасштабна війна вплинула на тематику вистав? Знаю, що був момент, коли активно критикували одну з вистав – “Дами і гусари” Александра Фредро. Що скажете з цього приводу і, до речі, що зараз із цією виставою?
Ми цю виставу переробили на другий лад й називається вона “Хай живе любов”. Це про кохання, яке існує в житті, а критикую не тільки цю виставу.
— Як колектив сприйняв критику до цієї вистави?
Я не знаю, чого ви запитуєте саме про цю виставу. Ця вистава вдала, вона "заходить" нашому глядачеві, вона завжди має аншлаги, дуже круто йде. Ця вистава живе, вона буде жити, її створив режисер-постановник, Народний артист України Олександр Якимчук, який, на жаль, вже помер.
— Чи потрібен, на вашу думку, зараз комедійний контент?
Взагалі зараз має бути не тільки комедія, або драма, має бути все потрошки. Але, якщо подивитися зараз афіші, більше до нас приїздять з комедіями. Люди йдуть з задоволенням, перезавантажитись хоча б на дві-три години, перебуваючи в театрі, відійти від цих подій, війни. Коли під час вистави звучить сирена, то ми зупиняємося, всі йдуть в укриття.
— Як воно облаштоване?
Без укриття ми б не мали права на існування. Ми маємо забезпечити людей укриттям, в першу чергу, запускаючи до зали. Якщо повітряна тривога, то ми маємо всіх попросити, щоб пройшли в укриття. Воно розраховане на 800 людей. Зал вміщає 775 людей, тобто ми можемо всіх глядачів і також наших артистів помістити в укриття.
В нас є договір з першою школою на випадок повітряної тривоги. Ми з директором розробили план, все домовлено, чітко розписано, щоб не було хаосу.
Артисти
— На сайті театру є інформація, що шукаєте на роботу звукорежисера? Яких спеціалістів ще не вистачає?
Шукаємо ще одного звукорежисера. В нас працює не тільки один великий зал, в нас є камерна сцена і ще, можливо, заходи будуть відбуватися у фоє театру. Користуючись нагодою, хто бажає себе проявити, як звукорежисер, саме у виставі тому, що концерт і вистави — це дуже різне, приходьте, будь ласка.
Я взяв би ще працівника сцени тому, що нещодавно одного працівника в нас забрали на війну. Взагалі уже три наших працівники зараз захищають нашу державу у лавах Збройних сил України.
Я зараз стараюся більше долучати жіночий склад у вистави, на всякий випадок, тому, що ми розуміємо, що війна є війна і ми повинні виконувати свій обов’язок. Ми, як працівники культурної сфери повинні свій обов'язок теж робити тут.
— Чи є вакансії, чи приходять молоді актори?
Взяли на роботу одну молоду дівчину, яка закінчила в Києві театральне училище. Я товаришую з народним артистом України Анатолієм Гнатюком, він є в нашому штатному розписі, будемо налагоджувати з ним співпрацю, а його син Богдан Гнатюк — режисер. Він працює в Києві. Я його запросив, щоб він поставив виставу в нашому театрі. У листопаді я хочу, щоб ця співпраця розпочалася. Богдан ставить виставу, в якій батько, Анатолій Гнатюк, грає головну роль. Ця вистава називається “Украдена краса”.
— Щодо працівників, які мають статус переселенців, чи є такі ?
Нещодавно взяли одного музиканта до нас в оркестр. Це молода, перспективна, чудова людина. Більше ніхто не звертався.
Як війна повпливала на роботу театру
— Знаю, що зіграли багато благодійних вистав та організовуєте різноманітні заходи на підтримку Збройних сил України. Розкажіть про це.
До нас зверталися люди, що дійсно треба допомогти зібрати кошти. Був випадок, що звернулася мама. Потрібно було в частину, де її син, зібрати гроші на автомобіль. Ми зробили концерт, всі гроші передали на сцені мамі. Я хочу, щоб це було прозоро, відкрито. Ми зібрали, порахували, всі це побачили й передали.
Потім з передової хлопці передзвонили й сказали, щоб мама замовила акторам торт, як подяку за зібрані гроші на авто. Це було так трепетно і дуже приємно. Хто до нас звертається, то ми допомагаємо, в міру наших можливостей.
— Як повномасштабна війна повпливала на відвідуваність — глядачів не зменшилося?
Можливо навпаки. Переглядаючи всю інформацію за минулі роки, я зробив висновок, що цей рік був дуже позитивним, потужним у фінансовому плані й в реалізації прем'єр вистав.
Кошти нам погоджує бюджетна комісія: Волинська обласна рада, адміністрація, Департамент культури, але я стараюся, щоби ми якомога більше зараз заробляли.
— Що з фінансуванням театру — живете чи виживаєте? Чи маєте можливість з виставами виїхати в іншу область, приміром?
Ми живемо. З гастролями ми були в Рівному, Тернополі. 4 жовтня веземо дві вистави в Рівне, а 11 жовтня вони приїдуть до нас. У воєнний час — це дуже важко, тому, що не знаємо, що нас чекає.
— Торік ми мали аварійні та планові відключення електроенергії. В яких умовах ви працювали і чи готуєтеся до можливого блекауту?
Ми відкрили театр в укритті, на 70-80 людей. Ми маємо свою підстанцію, що дозволить нам працювати в укритті. Також нам надали один генератор, яким можна забезпечити частину театру.
— Минув рік, як ви очолили театр. Що вважаєте своїм найбільшим досягненням за цей час, а чого поки не вдалося зробити?
Я не є режисер. Я прийшов сюди і мені приємно, що можу щось зробити для нашого міста, для Волині. Роботи дуже багато. Ми зробили театр в укритті, де можемо перебувати під час тривоги. Також ми зробили 12 прем'єр протягом сезону. Багато господарських питань вирішили. Ми робимо підіймач для людей з інвалідністю. З першого поверху можна буде піднятись візком. Нам на це виділили гроші й це в процесі.
Також плануємо замінити батареї. Цієї зими буде вже тепло. Плануємо встановити два електрокотли, які будуть заведені у великі зали. Тепло буде не тільки у фоє, але й у залі. Тобто глядач буде комфортно себе почувати. Те, що ми зробили люди побачать і оцінять.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.