У волонтерському штабі "Ангар" у Луцьку в День вишиванки, 19 травня, усі волонтери прийшли у вишитих сорочках та сукнях. Як розповіла Суспільному волонтерка Ольга Валянік, війна – час підкреслити свою національну ідентичність.
Свою вишиту сукню жінка замовила у луцької майстрині в кольорах, які обрала сама.
"Мені дуже підійшов такий колір сукні і вишивка чорна, бо я дуже хотіла саме чорну вишивку і ось вона мені зробила на замовлення таке, як я хотіла", – зазначила Ольга.
У вишиванці до "Ангару" прийшла і волонтерка штабу Юлія Яцун, яка видавала допомогу харків’янам. Про свою сорочку каже – одежині півтори сотні років, тож носить її з обережністю.
"Вишита сорочка – це оберіг кожного українця. І коли ти в ній – це ніби як в броні. Вона додає сили, тому можна вернути гори і було б круто, якби на якомусь одязі військовому була теж символіка вишивки", – говорить Юлія Яцун.
Волонтерка Руслана Порицька про свій вишитий одяг каже: автентичну сорочку вишивала її бабуся в селі Черче Камінь-Каширського району сто років тому.
"Це типовий для волинського Полісся орнамент і вона, звісно, для мене дорога. Сьогодні, тим паче, хочеться одягати, коли війна. Тому що це, в тому числі й те, з чим борються загарбники – наш генетичний код", – розповіла волонтерка штабу.
Волонтер Павло Порицький прийшов в "Ангар" у сорочці, виготовленій в техніці занизування. Каже: вишиванку подарувала дружина на 25-річчя, тож зараз вдягає її лише в особливі дні.
"Символ, наш оберіг, те, що нас ідентифікує, нас відрізняє. І коли ж, як не сьогодні, треба, щоб це було. Незважаючи на те, що день зовсім невеселий, війна сьогодні в країні, але це те, що єднає усіх нас", – зазначив лучанин.
Власний бренд одягу має волонтер "Ангару" Роман Невестенко-Домбровський, який до війни шив вишиванки. Говорить, планує відновити роботу. З його слів, у його сукнях цьогоріч братиме участь у Каннському кінофестивалі українська режисерка Жанна Озірна.
"Мені треба було терміново їх пошити, відправити в Варшаву, бо вона виїхала в Варшаву зі Львова. Коли почалися обстріли і треба було встигнути до того, як вони поїдуть в Канни", каже лучанин.
Щодня у волонтерському центрі намагаються виконати 20 замовлень від українських військових. Волонтерка Ольга Валянік додала: шукають і передають на фронт машини, квадрокоптери, прилади нічного бачення, медикаменти, одяг та харчі.
Читайте також
- "На потреби Збройних сил України діти у Луцьку віддали свої заощадження"
- "Гроші в газеті: на Волині пенсіонер передав на потреби військовим п'ять тисяч гривень"
- "Луцькі волонтери вже зібрали для армійців понад 15 мільйонів гривень"
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Волині.
