31-річний Богдан із Ковеля на позивний «Чапа» в червні 2025 року отримав поранення під час боїв поблизу Вовчанська на Харківщині. Прикордонник кілька днів повз до побратимів під обстрілами.
Історію порятунку військовослужбовця 19 жовтня розповіли у Волинському прикордонному загоні.
«Знав, що треба рухатися далі, аби вижити»
До війська ковельчанин працював на залізниці. Понад 13 років він був старшим зміни оглядачів-ремонтників. У 2024 році чоловік мобілізувався до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону.
Боєць каже: позивний «Чапа» обрав на честь улюбленого собаки, який довго жив у його родині. За час служби він опанував кілька військових спеціальностей: був оператором-навідником бронетранспортера і снайпером.
Зі слів Богдана, найважчі випробування на війні він пережив у червні 2025 року під Вовчанськом на Харківщині. Під час інтенсивного обстрілу позицій волинських прикордонників він отримав поранення ноги.
«Поруч прилетів осколок і поцілив прямо в ногу, пригадує боєць. — Кілька днів доводилося буквально повзти до своїх. По дорозі російський "Мавік" засік мене й скинув ще дві міни… Мене всього посікло, але я знав, що треба рухатися далі, аби вижити».
Евакуація також була складною, додає Чапа. Побратими тягнули пораненого Богдана під обстрілами. Дорогою вони самі натрапили на міну. Зрештою військовослужбовця вдалося врятувати. На стабілізаційному пункті йому перелили кров, надали першу допомогу та відправили на лікування.
Втрата близького побратима
Під час тих боїв Богдан втратив близького побратима — 42-річного лучанина Віталія Півчука. Вони воювали поруч на Харківщині, але захисник поліг на полі бою в червні 2025 року.
«Якщо ви потрапили до війська, не соромтеся. Підходьте до досвідчених хлопців, розпитуйте, вчіться, дізнавайтеся, як працює зброя та техніка. Головне — не бути байдужими й розгубленими в найкритичніший момент», — наголосив прикордонник.
Після поранення і реабілітації Богдан нині охороняє важливі об'єкти.
