79-річна Катерина Чекан 22 роки доглядає дачу у селі Струмівка поблизу Луцька. На своїй ділянці жінка вирощує овочі, фруктові дерева, лікарські рослини та експериментує з різними сортами картоплі.
Попри вік і проблеми зі здоров'ям, саме праця на землі допомагає їй почуватися краще, розповіла Суспільному волинянка.
Раніше жінка працювала у педколеджі викладачем постановки голосу, ще 19 років на пенсії викладала. Останні 4,5 роки працює на пів ставки лаборантом в обласному еколого-натуралістичному центрі.
«На городі вирощую ліки. Розторопшу плямисту. Коли головка дозріває, то виділяє пушок. Я ту головку зрізаю, беру насіння й вибираю через кавовий млиночок. І воно дуже корисне», — розповідає Катерина Чекан.
З її слів, для вирощування помідорів спершу обрізає кущі та закопує по боках дерев'яні стовпи, бо немає можливості придбати стовпчик для кожного пагону. Між стовпами натягує дріт, а коли помідори підростають, перетягує дроти догори, а зверху прив'язує сітки.
Як овочі наливаються і їх вже не можуть витримати шнурки та дроти, підв'язує пагони до сітки. Так вони ростуть 2,5 метра висотою.
«Вони, як підростають, трошки нахиляються. А я їх підтягую, щоб стояли струнко. Як урожайний рік, то на одному стеблі може вирости декілька кілограмів помідорів. Уявляєте? А в мене їх три рядки», — додає Катерина Чекан.
Поливає городину господиня щонайменше через день, за можливості — кожного дня.
«Сонце! Випалює цього року безбожно все. Треба підливати, бо інакше нічого на городі не виросте. Декілька разів доводиться пересівати. Моркву три рази сіяла. І вона від посухи не посходила», — розповідає господиня.
Хтось саджає огірки на шпалерну сітку, але Катерина каже, що їй немає кому прилаштовувати сітку, тому зрізає гілля з дерева і підв'язує овочі до них.
«Попри те, що вони ростуть проти сонечка, вони не гіркі, а солодкі. Сьогодні вони ще бадьорі, а як у день сонце світить 30 градусів, то листя лежить на землі, наче то здихають огірки», — додає дачниця.
Підрізати дерева навчилася у сусідки. З яблунь прищепився «Спартан» та два дерева сорту «Айдаред».
«А цей солодкий сорт, що я прищепила, то минулого року зробила 75 літрів соку з однієї тільки яблуні», — зауважує вона.
Минулого року в еколого-натуралістичному центрі учні вирощували на дослідних ділянках американський сорт картоплі «Актриса». Так Катерина Чекан взяла трішки бульб на розсаду. Загалом має три сорти.
Дерева поливає, причіплюючи до їхнього гілля шланг. Щоб плоди достигли й не опадали зеленими, коріння має отримувати багато вологи.
«Цього року ще плоди тримаються. Може, там десь і черв'ячок єсть. От, йому ж хочеться їсти. От, але залишиться і на дереві багато плодів — повинно так бути. Сподіваюся», — каже дачниця.
Попри вік і проблеми зі здоров'ям, саме робота на землі допомагає їй почуватися краще.
«Навіть після лікарні, коли мене ноги не тримали, була тут. Син приїхав допомогти, каже: "Ти город кидай, бо тобі працювати не можна". А я: "Синок, я вирощувала їх пару місяців, що ж пропаде все?». Город — то мої ліки», — наголошує Катерина Чекан.
Додає, що як трохи порухається на городі вдень, то до вечора почувається набагато здоровішою.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
