Перейти до основного змісту
У районі на Волині рятувальники шосту добу гасять поклади торфу

У районі на Волині рятувальники шосту добу гасять поклади торфу

Горить торфовище торф'яник на Волині, пожежа село Залаззя, ДСНС Волині
Рятувальник гасить вогонь на відкритій місцевості, Любешівська громада, 6 липня 2026 року. Скрін із відео / Держслужба з надзвичайних ситуацій у Волинській області

Шостий день триває гасіння пожежі на торф'янику в селі Залаззя Камінь-Каширського району, що на Волині. Станом на 6 липня охопленими вогнем залишаються 2 гектари екосистеми.

Про це телефоном Суспільному розповів речник Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Волинській області Володимир Нестеров. З його слів, осередки горіння торфу виникли 1 липня.

Також, зі слів Володимира Нестерова, триває гасіння пожежі на торфовищі в селі Ржищів Луцького району. Тут почало горіти 19 червня. Станом на 6 липня охопленими пожежею залишаються 2,4 гектари торфу.

За даними рятувальників, від початку року в Камінь-Каширському районі виникло 108 пожеж в екосистемах, з яких 13 — пожежі на торфовищах, 10 — пожежі в лісових масивах. Наразі в районі зберігається високий рівень пожежної небезпеки.

У ДСНС Волині закликають волинян дотримуватися правил пожежної безпеки, не спалювати суху траву та рослинність, не розводити багаття в невстановлених місцях, не залишати недопалки та сірники, уникати необережного поводження з вогнем.

Чому не можна спалювати суху траву і яка за це передбачена відповідальність

Під час спалювання сухої трави та гілок в повітря викидаються шкідливі речовини: чадний газ, канцерогени, діоксини. Такі пожежі можуть призвести до загибелі тварин і знищення ґрунту, інформує Держекоінспекція у Волинській області.

Окрім того, кажуть екологи, вогонь з поля легко перекидається на ліси, будинки, господарства. Щороку через підпали трапляється десятки масштабних пожеж. Замість спалювання в Держекоінспекції радять використовувати суху траву, як компост, для мульчування або для сільських потреб.

За спалювання сухої трави передбачена адміністративна відповідальність. Штраф для громадян становить від 3060 до 6120 гривень, для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень. В умовах воєнного стану такі дії можуть розцінюватися як додаткове навантаження на спецслужби та підрив обороноздатності.

Довідково: Торф'яні пожежі — наслідок загоряння звичайного або висушеного торф'яного болота. Горіння торфу відбувається у вигляді тління, і, якщо пожежа проникає більше півтора метра вглиб ґрунту, то його не здатні згасити навіть сильні зливи. Однією з головних причин виникнення торф'яних пожеж є недбале поводження з вогнем.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.

Топ дня
Вибір редакції
На початок