Згенеровано з допомогою ШІ
Група істориків з Нововолинська досліджує ікону "Хлібний Спас" ХІХ століття з Хресто-Воздвиженського храму в Заболотці. Під шаром фарби вони виявили ще два сакральні зображення.
Про це розповів Суспільному історик Юрій Велінець. Ікону він вивчав разом із Юлією Оксеньчук, Вікторією Микитюк та художниками-реставраторами з Харкова Артемом і Мирославою Погрібними.
"За час краєзнавчо-наукових досліджень Волинського Прибужжя це вже другий приклад знахідки, де на одній дошці зафіксовано кілька зображень, а не одне", — зауважив Юрій Велінець.
Під впливом часу дошки ікони деформувалися, жук-точильник залишив сліди пошкоджень, говорить історик.
Найдавнішою прихованою іконою на дошці є "Преображення Господнє" кінця ХVІІ — початку ХVІІІ століття. Ікона має позолочений фон та помітні додаткові рельєфи пророків Мойсея та Іллі поруч з Ісусом Христом.
Другим зображенням, зі слів науковця, є шанований для католиків образ "Найсвятіше Серце Ісуса Христа" XVIII століття. Цей факт додатково дає теорію про можливе її перемалювання у римсько-католицькому храмі, що функціонував у селі Заболотці до середини XX століття.
"Це було нормальне явище, тому що змінювалися релігії, від цього залежала доля ікон", — додав він.
З його слів, за часів Речі Посполитої практично всі храми Волинського Прибужжя належали до греко-католицької та римсько-католицької церкви. Серед них і храм у Заболотті.
"Ймовірно, ця ікона могла перекочувати до них, або була якась конкретна вказівка в самій православній церкві — мати ікону за сюжетом "Найсвятіше Серце Ісуса Христа"", — сказав він.
Коли католицькі версії святинь переводилися у православну віру, іконопис знову змінювався.
Найвищим є зображення "Хлібний Спас", що намальоване у ХІХ столітті. Юрій Велінець зауважив, що остаточне підтвердження вищезазначених сюжетів буде отримано після проведення реставраційних робіт.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
