Дослідник історії Волині періоду XIV–XVI століть Петро Троневич презентував у Луцьку свою книжку "Головний замок України".
Нове видання є спрощеною версією його однойменної монографії, розповів Суспільному автор.
Працюючи над книжкою, автор орієнтувався на аудиторію школярів, студентів та гідів. З його міркувань, вона мала бути компактною та написана легкодоступною мовою. Так до видання увійшло 20 оповідань, кожне з яких не більше однієї сторінки.
"Написав, відклав. Пройшов місяць — знову її дивлюся, чи думка не губиться, чи не складно зрозуміти, спрощую. Потрібно, щоб книжечка була тоненька, а через це й доступна у ціні для кожного", — пояснив Петро Троневич.
Оповідання підготував за місяць. Два роки тривали пошуки ілюстратора. Врешті графічні зображення підготував Олександр Качановський, з яким і раніше співпрацював письменник. Роботу художника оплатила майстриня Лілія Костюк зі Львова.
"Ця книжечка буде видаватися постійно. Як тільки тираж закінчиться, знову буде новий. Наразі тираж складає 600 примірників", — розповів він.
Цьогоріч у друк має вийти його праця, присвячена З’їзду європейських монархів у Луцьку. Ця подія також згадується й у свіжому виданні "Головний замок України".
З його слів, це найголовніший з’їзд першої третини XV століття, найважливіший з 36, яких досліджував Петро Троневич. Однак зустріч монархів обросла багатьма легендами, які перетворили її на велику п’янку-гулянку, додав він.
"А потім читаєш лист дипломатів Тевтонського ордену до магістра, що в них кінчились гроші й вони не мають за що їсти, бо римський король не приїжджав. Насправді великі питання вирішили", — пояснив він.
Чому Луцький замок — головний замок України
"Наш замок — резиденція останнього правителя Великого князівства Русі. Були Волинсько-Руська і Києво-Руська держава. Держава одна — Русь, але центр змістився з Києва на Волинь", — сказав Петро Троневич.
Додав, що це єдина збережена столична резиденція.
Працюючи з документами з Луцьких замкових книг — усього їх 1167 частин, зауважив автор, — знайшов згадку про своє рідне село Новаки. Розповів: вважалося, що його заснували люди з інших сіл, а Новаки назвали — бо нове. Орієнтовно йому приписували заснування після скасування кріпосного права.
"А я знаходжу документи — 1654 рік. Десь йшли російські солдати на Польщу, якась шведська війна була. І вони його грабували. У документі й розписано у кого і що забрали", — додав він.
Під час зустрічі автор також поділився історіями, на які натрапляв під час дослідження історичних документів. Опісля презентації охочі могли придбати книгу з автографом автора.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
