Волинська археологічна експедиція дослідила 573 давньоруські скляні браслети, знайдені під час першого етапу розкопок у Володимирі.
Про це Суспільному розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк.
Археологи працювали в історичному урочищі "Апостольщина" в межах території Окольного міста Володимира на Волині. Скляні браслети, які керівник назвав "Скарбом купця", знайшли під підлогою споруди середини XIII століття в амфоріАмфора — глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками..
Комплекс розділили на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієподібні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) та розміром діаметра (від 4 до 5,9 см).
"Ми говоримо лише про виявлені цілими браслети, реконструкція великої кількості знайдених фрагментів має ще значно доповнити колекцію. Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни”, — розповів Віктор Баюк.
Стосовно обставин сховку, зауважив керівник археологічної експедиції, цілком очевидно, що його залишили безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на княжий Володимир наприкінці зими 1241 року.
"Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: "І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа"", — сказав він.
Археолог розповів, що такі жіночі прикраси були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу. Проте додав, що дослідники вперше виявили такий чисельний комплекс браслетів.
Окрім браслетів, дослідники виявили масивний хрест-енколпіонЕнколпіон — нагрудний хрест давньокняжої доби. Складався з двох частин — спідньої й верхньої та виготовлявся із дрібних металевих пластин. Хрести-енколпіони з'явилися на Русі у X столітті — в період поширення християнства. Як правило, всередину таких хрестів вкладали мощі святих., який був частиною облачення священника високого рангу, а ще дев’ять бронзових та вісім мармурових невеликих натільних хрестиків. А також:
- 18 ромбічних пряжок;
- п’ять срібних скроневих кілецьСкроневе кільце — бронзова, срібна, золота жіноча прикраса, що укріплялася зазвичай біля скронь. Його носили по одному або по кілька пар відразу.,
- свинцеву накладку у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
- щитковий срібний перстень;
- бронзовий кистеньКисть — контактна гнучка суглобова холодна зброя ударно-роздроблюючої дії.;
- пломбуПломба — знаки (зазвичай 8–15 мм), які затискали на шнурках, що скріплювали товари, тюки з хутром або документи. із солярним знаком у колі "дорогочинського типу" та ряд інших речей і їх фрагментів.
Матеріали передадуть до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції. Як повідомив Віктор Баюк, цілком ймовірно подальше експонування знахідок у музейних закладах національного рівня.
Що відомо про дослідження у Володимирі
Волинська археологічна експедиція завершила перший етап рятівних досліджень у Володимирі. Учасники розкопок виявили 187 об’єктів. Тятівні роботи тривали 5,5 місяців — від травня до листопада, з перервою на липень. Усього розкопали площу понад 3 861,8 квадратних метри без пропусків.
На цій території знайшли житла, господарські споруди, виробничі комплекси, господарські та побутові ями, окремі печі, а також колекцію артефактів від X до XV століть. Зі слів керівника експедиції, результати досліджень фактично відображають всю матеріальну культуру давньоруського часу.
Дослідницькі роботи проводилися разом із Волинським національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" та Всеукраїнською громадською організацією "Спілка археологів України".
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
