У Національному природному парку "Прип'ять-Стохід" на Волині виявили червонокнижні рослини. Пальчатокорінника м'ясо-червоного та щитолисника знайшли під час обстеження території парку в заплаві річки Стохід.
Про це Суспільному розповіла молодша наукова співробітниця нацпарку Юлія Курило.
Народна назва пальчатокорінника м’ясо-червоного — зозульки. Це багаторічна рослина, для її появи сприятливі вапняні та торф’яні ґрунти.
"Ці види вже давно є на території парку, але останнім часом ми виявили більше нових місць їх зростання. Є місцями, що росте по 10-20 пагонів в одному місці, а є місця, де навіть сотнями", — додала Юля Курило.
Протягом останніх двох тижнів знаходять нові місця, де масово укупі зростають ці дві рідкісні рослини. Вони люблять вологу, тому їх знаходять на заболочених луках, у заплавах річок або на березі озера.
Пальчатокорінник існує ще у трьох видах: травневий, плямистий і Фукса.
″Через те, що на території парку зараз обмежене землекористування, пройшло вже багато років після меліорації, осушення боліт, природа відновлюється і з'являються нові місця зростання зозульок", — пояснила молодша наукова співробітниця.
Юля Курило додала, що колектив проводитиме обстеження та дослідження, тому точної відповіді про причину значного поширення пальчатокорінників надати не можуть. Однією з гіпотез є те, що тогорічна повінь розповсюдила насіння червонокнижної рослини на більшу територію.
Майже уся кількість щитолисника звичайного в Україні у природному вигляді зростає саме на території нацпарку ″Прип'ять-Стохід″. Рослину використовують у декоративних цілях, вирощуючи в штучних ставках, басейнах, акваріумах для риб. Також вона виконує функцію очищувача-фільтратора води.
Довідково: Пальчатокорінник м’ясо-червоний — трав'яниста рослина 20–60 см заввишки з 2-4-лопатевими бульбами. Цвіте у червні — липні. Причини зникнення рослини — осушення, інтенсивне випасання, заростання луків.
Щитолисник звичайний — багаторічна рослина завдовжки 10-40 см, іноді до 60 см. Цвіте у червні-серпні. Плодоносить у липні-вересні. Причини зміни чисельності: рекреація, надмірне випасання, осушення заболочених земель, заростання водойм.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
