Перейти до основного змісту
У пошуках рідкісного птаха: науковці з п'яти країн досліджували нацпарк на Волині

У пошуках рідкісного птаха: науковці з п'яти країн досліджували нацпарк на Волині

Нацпарк "Прип'ять-Стохід", польові дослідження, очеретянка прудка
Очеретянка прудка, моніторинг якої у нацпарку "Прип'ять-Стохід" здійснила міжнародна експедиція, червень 2025 року. Українське товариство охорони птахів / Zymantas Morkvenas

На території нацпарку "Прип'ять-Стохід" на Волині завершилася міжнародна експедиція, учасники якої досліджували стан середовища і життя птахів, зокрема одного з найрідкісніших птахів Європи — очеретянки прудкої.

Як розповів Суспільному заступник директора з наукової роботи нацпарку Михайло Химин, очеретянка — це зникаючий птах України, співи якого можна почути лише ввечері.

Польовий моніторинг тривав у межах проєкту LIFE4AquaticWarblerLIFE4AquaticWarbler — природоохоронний проєкт, що об’єднує провідних експертів з вивчення очеретянки прудкої (Acrocephalus paludicola/Aquatic warbler) та водно-болотних угідь, ключових територій для збереження цього виду. упродовж 5 днів на ділянці осокового болота між селами Бірки, Ветли та Гірки. Очеретянку прудку команда фіксувала у період активності — ввечері.

Як повідомили в Українському товаристві охорони птахів у Facebook, на ділянці біля села Бірки встановили пастки Малеза, які слугують для відлову літаючих комах.

Ентомологічний моніторинг триватиме в червні-липні цього року (базовий збір) та через кожні три роки (проміжний і кінцевий збори) до завершення проєкту у 2033 році.

У пошуках рідкісного птаха: науковці з п'яти країні досліджували нацпарк на Волині
Пастка Малеза, що встановили на одній з ділянок нацпарку. Українське товариство охорони птахів
"Щорічні обліки допомагають відслідковувати чисельність виду. У 2018 році на цій території зафіксовано 400–450 співаючих самців (приблизно 7–8% української популяції та приблизно 3% світової. У 2023 — лише 150", — зазначили в товаристві охорони птахів.

Крім обліку очеретянки прудкої, спеціалісти проводили й інші дослідження: орнітологічне (облік супутніх видів птахів), ентомологічне (як кормовий об’єкт очеретянки прудкої) та ботанічне (як середовище існування виду).

Участь у дослідженнях взяли фахівці та волонтери з України, Литви, Польщі, Франції та Німеччини. Моніторинг очолив професор Жидрунас Прейкша з Литви.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.

Топ дня
Вибір редакції
На початок