Киянин Владислав Самойленко у лютому-березні 2022 року допомагав вивозити людей із Ірпеня, коли в місті перебували російські військові. У перший день повномасштабного вторгнення РФ чоловік долучився до тероборони, а наступного дня став волонтерити.
Про те, як вдавалося евакуйовувати людей попри обстріли та підірвані мости, Владислав Самойленко розповів Суспільному.
"За погодженням мого командування, мені дозволили зробити певний об'їзд околицями міста. Потрібно було розуміти, що відбувається навколо Києва. Виїжджали в область, спілкувалися з людьми, які на блокпостах чергували. Ну і почали питати, які в них потреби", — розповідає волонтер.
Каже, 26 лютого 2022 року переписувався зі своїм товаришем Тарасом з Ірпеня. Тоді і вирішив допомагати місцевим цивільним та військовим.
"У нас як такого плану, що ми їдемо в Ірпінь забирати людей, в перші рази не було. Ми приїхали, і нам кажуть: там є пара, у них немає машини, транспорт не ходить, а в них є родичі, наприклад, у Вінниці. Чи можете ви забрати їх в Київ? Потім 2-го, 3-го березня ми їхали, ми розуміли, що кількість людей, які хочуть евакуюватися, росте в геометричній прогресії. І я почав шукати вже більший транспорт", — згадує Владислав.
До 5 березня команда волонтерів вивозила людей власним транспортом. Коли дороги перерізали, автівки довелося залишити біля підірваного Романівського мосту.
"З собою почали брати каністру палива, заправляти машину, нею виїжджали по місту, звірялися з місцевими, де росіяни, підвозили, й таким човниковим способом витягували людей – літніх людей, людей з інвалідністю – до цього мосту. Тут наші люди й десятки інших людей, інших волонтерів так само допомагали перейти", — розповідає чоловік.
Найскладніше, каже Влад, було казати людям — що не знає, як до них дістатися. Інколи телефонували ірпінці, які перебували в дуже небезпечних зонах, де навколо самі російські військові. Однак жодному не відмовили.
Люди, яких евакуювали, дякували та плакали. Дехто намагався передати гроші. Загалом команда волонтерів вивезла з Ірпеня кілька сотень людей.
"Я їм казав, що я ж не водій маршрутки, що ви мені передаєте гроші. Ми маємо допомагати одне одному. Коли ти вивозиш людей — місія здійснена. І ти відчуваєш приплив і мотивації. Не скажу, що гордості. Але ти розумієш, що ти зробив щось правильно. І треба робити більше правильно", — зазначає волонтер.
Окрім Ірпеня Владислав Самойленко допомагав евакуйовувати людей і з Чернігова. Нині він керує благодійним фондом, що допомагає військовим.
