Шевченківський суд Києва закрив одну із справ стосовно розгону протестувальників Євромайдану у 2013 році

Шевченківський суд Києва закрив одну із справ стосовно розгону протестувальників Євромайдану у 2013 році

Засідання Шевченківського суду стосовно закриття справ Майдану. Київ, 24 травня 2024 року
Засідання Шевченківського суду стосовно закриття справ Майдану. Київ, 24 травня 2024 року. Дарина Коломієць/Суспільне

Сьогодні, 24 травня, у Шевченківському суді Києва розглядалося клопотання про закриття євромайданівської справи по розгону мирних учасників акції 30 листопада і 1 грудня 2013 року. Обвинувальний акт передали до суду у 2015 році, наразі справу закрили. Із підозрюваних зняли усі обвинувачення, а також знятий арешт з їхнього майна.

Про це повідомляє із місця події кореспондентка Суспільного.

У справі було близько 170 потерпілих, поінформувала представниця одного із учасників мирної акції на Майдані Олега Грабця, адвокатка Вікторія Дейнека.

"Він (Олег Грабець — ред.) проти закриття. Нині я висловлюю його позицію, оскільки він є військовослужбовець і зараз перебуває на фронті. Його позиція ґрунтується на тому, що обвинувачені мають бути притягнені до відповідальності і те, що за такий тривалий час не завершили, це затягування захисту. Адже вони часто подавали клопотання про те, що не можуть взяти участь. Позиція мого потерпілого, що ми могли б встигнути", — сказала Дейнека.

Шевченківський суд закрив одну із справ стосовно розгону майданівців у 2013 році
"Беркутівці" на Майдані Незалежності у 2013 році. Дмитро Фортунатов (фото надане Суспільному)

За словами однієї із активісток Майдану Любомири Кеплер, серед потерпілих тридцятого листопада залишилося у залі двоє. Багато із протестувальників Євромайдану зараз воюють, а декого вже немає в живих.

"Справа не в тому, що я ненавиджу тих, хто переді мною, я люблю тих, хто за спиною. Має бути справедливість. Бо то була гідність, а це не покаране слово", — сказала Кеплер.

Один із потерпілих протестувальників Євромайдану Сергій Колоша у коментарі Суспільному, розповів, що основна ударна сила 30 листопада складалася із 300-350 "беркутівців" та їхніх підлеглих.

Шевченківський суд закрив одну із справ стосовно розгону майданівців у 2013 році
Активіст Майдану Сергій Колоша. Дарина Коломієць/Суспільне

"Ця вся маса, яка лупцювала людей, била, гнала людей до Бесарабської площі, до Європейської площі після розгону. Вона по суті своїй не могла не керуватися з одним з тих, хто був начальником, а це був Олег Мариненко. Тобто відсутні жодні сумніви щодо того, що "беркутівці" вчинили, м'яко кажучи, негарні речі. Один з підлеглих Юрія Шевченка, який був з щитом, розбив в мені голову і, по суті, відпрацювали по обличчю. Після цього ударів щонайменше п'ять по правій стороні", — сказав Колоша.

Шевченківський суд закрив одну із справ стосовно розгону майданівців у 2013 році
Розгін активістів Майдану у 2013 році. Андрій Хартанович (фото надане Суспільному)

Активіст розповів, що відвудував майже усі засідання суду, багато із них відкладалися, тим сами затягувався процес. Також багато із протестувальників Євромайдану не могли прийти на засідання. Декому було далеко добиратися до Києва, де проходили судові засідання, багато хто пішов воювати на фронт.

Попри позицію потерпілих, а також клопотання прокурорки про відкладення засідання, адже присутні не всі учасники, суддя після нарадчої оголосив своє рішення.

"Клопотання захисника Коника задовольнити, обвинувачених звільнити від відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності", — сказав суддя Віталій Ціктіч.

Крім того, суд постановив зняти арешт з майна обвинувачених, а цивільні позови потерпілих залишити без задоволення.

Підозрюваний Мариненко наразі перебував у судовій залі, але на прохання нашої журналістки поділитися реакцією на судове рішення відреагував агресивно, зокрема, із забороною знімати його на камеру.

Потерпіла сторона розповіла Суспільному, що оскаржуватиме судове рішення.

У чому суть справи

В ніч на 30 листопада 2013 року тоді ще міліція зачистила Майдан Незалежності від протестувальників. Зокрема, силовики використовували для розгону мітингарів кийки та інші спецзасоби. Понад сотня людей отримала травми, десятки потрапили до райвідділків міліції. Наступного дня — 1 грудня 2013 року в річницю Референдуму про суверенітет 1991 року на протест тільки в місті Київ вийшло, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн протестувальників. Цього ж дня з мирною ходою активісти вирушили до Адміністрації Президента, де знову ж таки до них застосували силу, зокрема, представники "Беркута".

У причетності до побиття протестувальників під час розгону зокрема обвинувачують колишнього керівника управління громадської безпеки ГУ МВС Києва Олега Мариненка, двох ексзаступників командира полку київського "Беркуту" Андрія Дидюка та Миколу Тягнирядна, а також в.о. командира 4 роти київського "Беркуту" та командира 3 роти київського "Беркуту" Юрія Шевченка та Євгена Антонова.

На початок