У Києві попрощалися з дисидентом та політиком Степаном Хмарою

У Києві попрощалися з дисидентом та політиком Степаном Хмарою

Прощання з Хмарою
Прощання з Хмарою в холі Київської консерваторії. Київ, 25 лютого 2024 рік. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

У Києві сьогодні, 25 лютого, попрощалися з дисидентом, політиком та борцем за незалежність Степаном Хмарою. Він помер 21 лютого у віці 86 років.

Церемонія розпочалася о 10:00 у холі Київської консерваторії, повідомляє кореспондентка Суспільного.

У Києві прощаються зі Степаном Хмарою
Церемонія прощання зі Степаном Хмарою у холі Київської консерваторії. Київ, 25 лютого 2024 року. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

Вшанувати пам'ять Степана Хмари прийшли, зокрема рідні, друзі, колеги. Серед них — секретар РНБО Олексій Данілов.

"Для всіх нас це неоцінена втрата. Це людина, яка мала дуже загострене відчуття справедливості. Він спільно зі своїми побратимами зробив великий внесок у незалежність України. Зараз таких принципових і з загостреним відчуттям справедливості людей майже не лишилося", — сказав в коментарі журналістам Олексій Данілов.
У Києві прощаються зі Степаном Хмарою
Церемонія прощання зі Степаном Хмарою у холі Київської консерваторії. Київ, 25 лютого 2024 року. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

Капітан першого рангу у відставці, депутат Верховної Ради другого скликання Євген Лупаков розповів, що познайомився зі Степаном Хмарою у 1992 році у Севастополі, коли той приїхав у Крим "Поїздом дружби". Тоді українські націоналісти пройшлися центром Севастополя, щоб продемонструвати, що Крим — це Україна.

"На жаль, ця акція москалями була використана проти України. Але Хмара зробив багато, щоб всі зрозуміли, що і про Крим Україна думає. Хоча ми розуміли, що це не влада робила, а це робив Степан Хмара", — сказав Лупаков.
У Києві прощаються зі Степаном Хмарою
Дружина Степана Хмари Роксолана на церемонії прощання у Київській консерваторії. Київ, 25 лютого 2024 рік. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

"Людина, яка була поруч, яка завжди підставляла своє плече", — ось так згадує Степана Хмару його подруга, лідерка Всеукраїнського жіночого руху "За вільну Україну", бойова волонтерка Раїса Шматко.

"Ця людина жодного разу не прогнулася перед жодною владою. Він йшов до своєї цілі — вільної, незалежної України, прямо, не звертаючи ніколи ні на йоту. Тому це дуже велика втрата для України", — каже Раїса Шматко.
У Києві прощаються зі Степаном Хмарою
Труну Степана Хмари несуть на Майдан Незалежності. Київ, 25 лютого 2024 рік. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

Опівдні труну зі Степаном Хмарою віднесли на Майдан Незалежності. Щоб попрощатися з політиком туди прийшли понад пів тисячі людей. Його дружина Роксолана Хмара подякувала всім, хто підтримував хворого Степана Ільковича протягом останніх кількох місяців.

"Він називав мене Росомаха. Він говорив мені: “Росомахо, нехай всі не думають, що я чіпляюся за життя. Ні, я не чіпляюся за життя, просто це такий цікавий час. 2024 рік, він казав, буде визначальним для України. Хоча б завернуло за той кут, щоб я уже бачив, що Україна перемагає. Я знаю, що до перемоги я не доживу. Я все життя боровся за це і так хочу бачити, що Україна перемагає”, — пригадала одну з останніх розмов з чоловіком Роксолана Хмара.
У Києві прощаються зі Степаном Хмарою
Дружина Степана Хмари виступає на Майдані Незалежності під час церемонії прощання з політиком. Київ, 25 лютого 2024 рік. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

Попрощатися зі політиком прийшли і ті, хто не був з ним особисто знайомий. Серед таких — студентка КПІ Аліна. Дівчина каже, що про внесок Степана Хмари у розбудову незалежності України має знати кожен громадянин.

"Ця людина, яку не зламали жодні ГУЛАГи, переслідування та репресії. Це був дисидент, людина абсолютно віддана собі. Мені найбільше запам’яталося те, що ця людина зробила найбільше впливу на нашу Конституцію. Першочергово тим, що він вказав, що у нас має бути одна державна мова — українська", — сказала Аліна.
У Києві прощаються зі Степаном Хмарою
Понад 500 людей прийшли на Майдан Незалежності, щоб попрощатися зі Степаном Хмарою. Київ, 25 лютого 2024 рік. Фото: Анна Сергієць/Суспільне

Відспівали Степана Хмару у Церкві Святого Миколая УГКЦ, яка розташована на Аскольдовій могилі. А поховали політика на Байковому кладовищі.

Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області. Дитинство припало на повоєнні роки, голод 1946–1947 років і боротьбу УПА.

Навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту. У студентські роки Степан Хмара багато зусиль докладав, щоб відшукати заборонену літературу для самвидаву.

У 1980 році КДБ заарештувало його й засудило до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за "українську націоналістичну діяльність". Степан Хмара відбував покарання в таборах для політв'язнів № 35 та 36 на Уралі.

У 1987 році дисидент повернувся в Україну. У 1988 році став одним із керівників Української гельсінської спілки — політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990 року вона перетворилася на Республіканську партію.

У 1990-му Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту.

У жовтні 1990 року політик підтримав студентську Революцію на граніті. Степан Хмара прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування.

У 1992 році Хмара створив і очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП).

15 грудня 2001 року УКРП саморозпустилася і її члени перейшли в партію "Батьківщина". Так Степан Хмара став заступником голови "Батьківщини" Юлії Тимошенко й зміг взяти участь у парламентських виборах 31 березня 2002 року під номером 10 виборчого списку БЮТ.

У 2004 році Степан Хмара був активним учасником Помаранчевої революції: підтримував Віктора Ющенка.

16 березня 2005 року політик вийшов із фракції "Батьківщина". Втім, вже на парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь за списком альянсу "Український народний блок Костенка і Плюща".

Через рік після Революції Гідності, у жовтні 2015-го, Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв'язнів Лук'янівського СІЗО.

На початок