У підвалі Трапезної церкви Софійського монастиря Києва археологи виявили знахідки, аналогів яким досі не знаходили.
Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".
Зазначається, що нещодавно завершився основний етап археологічних розкопок у підвалі Трапезної церкви Софійського монастиря м. Києва.
Особливу увагу науковців привернули монети, кожна з яких була загорнута в окрему полотняну тканину, тобто не перебувала в гаманці з іншими монетами.
Що розповідають про археологічні знахідки науковці заповідника "Софія Київська"
Як розповів старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська" Володимир Савицький, протягом року команда археологів заповідника повністю розкопала підлогу основної частини підвалу.
"Археологічні дослідження тривають, проте вже можемо говорити про деякі відкриття. Зокрема, зафіксовано окремі нашарування XVIII, XIX та ХХ століть, а також різноманітні об’єкти, як то господарські ями XVIII–XIX ст., стовпові ями другої половини ХІХ ст. (в них були вкопані дерев’яні стовпи, які, вочевидь, слугували опорою для тогочасної дерев’яної підлоги) тощо. У кожному з цих нашарувань, а також у ямах зібрано величезну кількість артефактів, зокрема керамічний посуд, вироби з кольорових металів, предмети побуту тощо", — розповідає науковець.
За словами Володимира Савицького, найцікавішими знахідками є монети, що дають змогу археологам більш точно датувати культурні нашарування та виявлені об’єкти. Увагу науковців привернули монети, кожна з яких була загорнута в окрему полотняну тканину. До цього на території України таких знахідок не було.
"Усього маємо п’ять таких знахідок з різних місць у підвалі Трапезної. Особливо цікаво те, що дві монетки були закопані в невеликих ямках (діаметром 20–25 см та глибиною 30–35 см), розміщених на відстані близько 40 см одна від одної та близько 1 м від стіни, неподалік виходу із підвалу в бік південного фасаду (цей вихід було облаштовано під час перебудови Трапезної у 1869–1872 рр., на місці підземного ходу XVIII ст.)", — розповідає старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська"
Після очищення монет від тканини їх вдалося частково атрибутувати, одна з них — це мідна копійка 1825—1855 рр., інша теж мідна — 2 копійки 1801–1825 рр. Ще одну монету в тканині — мідну копійку 1868 р. — знайдено навпроти, біля центральної частини протилежної стіни, неподалік порталу, що слугував входом у підземний хід XVIII ст.
"Ймовірно, місце схову цих загорнутих у тканину монеток їхній власник обрав невипадково, а "прив’язав" його до порталів давніх підземних ходів", — припускає науковець.
Які висновки науковців про виявлені знахідки
Відома традиція закладати монети під час зведення будинку заради залучення достатку і добробуту в дім. Зазвичай такі монети знаходять в кутах будинку, біля порогу дверей, між фундаментом та нижнім рядом цегляного мурування або першим вінцем дерев’яних колод, в самому муруванні фундаменту. Та контекст цих знахідок дещо інакший, адже йдеться не про житловий будинок, а про церковний підвал.
"Можливо, під час або після перебудови Трапезної у 1869—1872 рр. облаштовували нову підлогу в підвалі, та хтось із будівельників заклав ці монети як дар, що мав би забезпечити успішне закладання підлоги, її міцність та тривале функціонування? Тут варто згадати про виявлені ями із стовпами, що могли слугувати опорою для дерев’яної підлоги другої половини ХІХ ст. До речі, в цих стовпових ямах також знайдені мідні копійки середини ХІХ ст., щоправда, не обгорнуті тканиною", — зазначає старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська" Володимир Савицький.
Він також припускає, що, можливо, археологи зіткнулися з певним езотеричним обрядом — замовлянням для залучення багатства й достатку.
